РЕЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ре́я «рухомий поперечний брус на щоглах»
запозичено в давньоруську мову з германських, в українську – через російську з голландської або через російську і польську з німецької;
нвн. Ráhe, Raa, [Ree] «рея» споріднене з гол. ra, дат. rаa, снн. нн. снідерл. rā «тс.», які зводяться до герм. *ráhō- «жердина» (дісл. rā, свн. rahe «тс.»), спорідненого з лит. rė́klė «пристрій з жердин для сушіння»;
р. ре́я, рей, бр. рэ́я, др. рая, п. reja, rej, ч. ráhno, слц. rаhno, слн. rájnа «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рэ́я | білоруська |
*ráhō- «жердина» (дісл. rā, свн. rahe «тс.») | германські |
ra | голландська |
rā | давньоісландська |
рая | давньоруська |
rаa | датська |
rėˊklė «пристрій з жердин для сушіння» | литовська |
rā «тс.» | нижньонімецька |
Ráhe | нововерхньонімецька |
Raa | нововерхньонімецька |
Ree «рея» | нововерхньонімецька |
reja | польська |
rej | польська |
ре́я | російська |
рей | російська |
rā «тс.» | середньонижньонімецька |
rā «тс.» | середньонідерландська |
rаhno | словацька |
rahe | словенська |
rájnа «тс.» | словенська |
ráhno | чеська |
ре́йка «вузький дерев’яний брусок, дощечка; рельс»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. ре́йка «вузький дерев’яний брусок, дощечка» може бути виведене від ре́я «рухомий поперечний брус, до якого прив’язують вітрила»;
щодо семантичного розвитку пор. р. рельс «рейка», яке походить від англ. rail (мн. rails) «поперечка, перекладина; брусок»;
бр. рэ́йка «планка»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rail «поперечка, перекладина; брусок» (мн. rails) | англійська |
рэ́йка «планка» | білоруська |
ре́йка «вузький дерев’яний брусок, дощечка» | російська |
ре́я «рухомий поперечний брус, до якого прив’язують вітрила» | російська |
рельс «рейка» | російська |
ри́ти
іє. *rū-/rou-;
споріднене з лит. ráuti «рити, копати», rūtìs «яма для картоплі, льох», дінд. rávati «розбиває, роздробляє», ірл. ruam «заступ, лопата»;
псл. ryti (< *rūti), пов’язане чергуванням голосних з rъvati «рвати»;
р. рыть, бр. рыць, др. рыти, п. вл. ryć, ч. rýt, слц. ryt’, нл. ryś, полаб. råjĕ, болг. ри́я, м. рие, схв. ри̏ти «рити; винюхувати», слн. ríti, стсл. рыти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підрийка
«порода дрібних коропів»
(іхт.)
підри́йок
«тс.»
порива́ч
«кочерга»
прори́в
«яр, утворений потоком води»
прори́вина
«тс.»
прориття́
ре́я
«рило»
рий
«яр»
ри́йка
«хобот, рило»
рийкова́тий
«рилоподібний»
риле́ць
«прорита в снігу стежка»
рилкова́тий
«тс.»
ри́ло́
риль
«заступ»
риття́
рия́к
«рило; різновид ведмедя»
рияток
«хоботок»
ро́зрий
«руйнування, спустошення»
розри́тий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рыць | білоруська |
ри́я | болгарська |
ryć | верхньолужицька |
rávati «розбиває, роздробляє» | давньоіндійська |
рыти | давньоруська |
*rū-/rou- | індоєвропейська |
ruam «заступ, лопата» | ірландська |
ráuti «рити, копати» | литовська |
rūtìs «яма для картоплі, льох» | литовська |
рие | македонська |
ryś | нижньолужицька |
råjĕ | полабська |
ryć | польська |
ryti (< *rūti) | праслов’янська |
rъvati «рвати» | праслов’янська |
*rūt | праслов’янська |
рыть | російська |
ри̏ти «рити; винюхувати» | сербохорватська |
ryt' | словацька |
ríti | словенська |
рыти | старослов’янська |
rýt | чеська |
рей «перевага; початковий танець розпорядника танців»
запозичення з польської мови;
п. rej wodzić «верховодити; задавати тон; вести перед», ст. rej «танець», як і вл. rej, нл. reja, слн. rèj «тс.», походить від нвн. Reihen «хоровод», Reigen «тс.» (свн. rei(g)e, снн. rei(e)), що зводиться до фр. ст. raie «танець», яке загальноприйнятої етимології не має;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rej | верхньолужицька |
reja | нижньолужицька |
Reihen «хоровод» | нововерхньонімецька |
Reigen «тс.» (свн. rei(g) | нововерхньонімецька |
rej wodzić «верховодити; задавати тон; вести перед» | польська |
rej «танець» | польська |
rei(g)e | середньоверхньнімецька |
reie | середньонижньонімецька |
rèj «тс.» | словенська |
raie «танець» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України