РЕПЕТУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
репесува́ти «галасувати»
результат контамінації слів репетува́ти і галасува́ти;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
репетува́ти | українська |
галасува́ти | українська |
ре́пет «крик, зойк»
псл. rер-, звуконаслідувальний корінь, пов’язаний з rор-, rар-, можливо, також з rър-;
р. [репе́ть] «ремствувати», [репе́нить] «швидко говорити», ч. repetit «тс.; теревенити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
репета́ти
«кричати, верещати»
репетува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rер- | праслов’янська |
rор- | праслов’янська |
rар- | праслов’янська |
rър- | праслов’янська |
репе́ть «ремствувати» | російська |
репе́нить «швидко говорити» | російська |
repetit «тс.; теревенити» | чеська |
рипі́ти «кричати, голосити»
не зовсім ясне;
очевидно, пов’язане з репетува́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ліпи́ти
«кричати, верещати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
репетува́ти | українська |
цярапу́тіти «дуже голосно кричати»
не зовсім ясне;
можливо, афективне утворення від дієслова [сара́пати] «спалахнути (гнівом)» під семантичним впливом репетува́ти;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сара́пати «спалахнути (гнівом)» | ? |
репетува́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України