РАЗОМ — ЕТИМОЛОГІЯ

раз «один момент повторюваної дії; випадок; (числ.) один; (присл.) одного разу; (ст.) удар, слід від удару»

псл. razъ «удар», пов’язане чергуванням голосних з rězati «різати»;
вважається також (Skok III 115–116) похідним від raziti «разити»;
споріднене з лит. rúožas «смуга, ділянка», rė́žti «різати; ударяти», лтс. ruôza «височина, горб; лука; смуга; ряд», гр. ῥώξ «щілина, вузький прохід», ῥήγνῡμι «пробиваю, ламаю, розриваю, розверзаюся», ῥάσσω (атт. ῥάττω) «зштовхую, ввергаю»;
іє. *u̯rēg’h-/u̯rōg’h- «різати»;
р. бр. болг. раз, др. разъ, п. слц. вл. нл. raz, ч. ráz «раз (при рахуванні); удар; характер», схв. ра̑з «полиця у плуга; совок для вирівнювання зерна в мірці»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відра́зу
враз
вра́зний «однаковий, рівномірний»
до́раз «зразу, зараз же; досить, доволі»
дора́зу «зразу»
за́ра «тепер, зараз»
зара́з
за́раз
заразі́ськи «зараз же, негайно»
за́разічки «зараз»
зара́зо́м
за́ре «тепер, зараз»
зра́зу
на-разу «спочатку»
на́ра́з
нара́зі́ «у першу мить; поки що, зараз»
одра́зу
ора́з «враз»
рази́на «разок»
разі́вка «поле, зоране один раз»
разко́м «зразу; разом»
разкува́ти «їсти один раз на день»
ра́зно «дружно»
разо́ви́й «просіяний один раз через сито» (у виразі: разо́ва́ мука́)
ра́зовий «одноразовий»
разови́к «артист, запрошуваний на разові виступи»
разо́к «(зменш. від раз); низка (намиста); [борозна, слід, риса]»
ра́зом
разува́ти «тс.; молоти на грубе борошно Корз»
разура́зний «постійний»
ура́з
Етимологічні відповідники

Слово Мова
раз білоруська
раз болгарська
raz верхньолужицька
ῥώξ «щілина, вузький прохід» грецька
ῥήγνῡμι «пробиваю, ламаю, розриваю, розверзаюся» грецька
ῥάττω «зштовхую, ввергаю» грецька
разъ давньоруська
*u̯rēg'h-/u̯rōg'h- «різати» індоєвропейська
ruôza «височина, горб; лука; смуга; ряд» латиська
rúožas «смуга, ділянка» литовська
rė́žti «різати; ударяти» литовська
raz нижньолужицька
raz польська
razъ «удар» праслов’янська
rězati «різати» праслов’янська
raziti «разити» праслов’янська
раз російська
ра̑з «полиця у плуга; совок для вирівнювання зерна в мірці» сербохорватська
raz словацька
ráz «раз (при рахуванні); удар; характер» чеська

ге́псом «усе разом, цілком»

запозичення з турецької мови;
тур. hepsi «все, всі», hepten «повністю, цілком» пов’язані з тур. hep «усе, весь, усі»;
в українській мові додано прислівникове закінчення -ом, як у цілко́м, разом і под;
звукова форма га́псом, можливо, зумовлена впливом нвн. Haps (у виразі mit einem Haps verschlingen «зразу проковтнути»), що походить від вигуку happs «гам» (Kluge–Mitzka 289);
Фонетичні та словотвірні варіанти

га́псом
ге́птом «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Haps (у виразі mit einem Haps verschlingen «зразу проковтнути») нововерхньонімецька
hepsi «все, всі» турецька
hep «усе, весь, усі» турецька
цілко́м українська
hepten «повністю, цілком» ?
ом ?
разом ?
га́псом ?
happs «гам» ?

раз «якщо» (спол.)

р. раз «тс.» є результатом семантичної видозміни адвербіалізованого іменника раз у контекстах первісно безсполучникових підрядних речень типу «Раз тебе скажут, нужно сделать»;
очевидно, запозичення з російської мови;
бр. раз «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
раз «тс.» білоруська
раз «тс.» російська

ра́зи́ «вид борони»

неясне;

крат

як семантичну паралель пор. псл. razь, укр. раз, пов’язане з rězati, укр. рі́зати;
цсл. краты, кратъ, як і п. kroć «крат», ч. krát, слц. krat, вл. kroć, нл. krot «тс.», болг. крáтен «кратний», схв. крȃт «крат», слн. krát «тс.», походить від псл. *kortъ «крат, раз», *kortь «тс.», спорідненого з лит. kar̥tas «раз», karta «шар, верства; покоління», лтс. kā́rta «шар, ряд», ав. hakərət «тс.», дінд. sakṛ́t «один, раз», kṛ́tvaḥ «раз», що зводяться до іє. *(s)ker-t- «різати, відтинати», як і дінд. kṛntáti, kártati «відтинає, крає», псл. *čersti, *čьr̥tǫ «рубати», стсл. чрѣсти, лит. kir̃sti «тс.»;
запозичення з церковнослов’янської мови;
р. крат, бр. кра́тнае «кратне»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кра́тний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hakərət «тс.» авестійська
кра́тнае «кратне» білоруська
крáтен «кратний» болгарська
kroć верхньолужицька
sakṛ́t «один, раз» давньоіндійська
kṛ́tvaḥ «раз» давньоіндійська
kṛntáti давньоіндійська
kártati «відтинає, крає» давньоіндійська
*(s)ker-t- «різати, відтинати» індоєвропейська
kā́rta «шар, ряд» латиська
kar̥tas «раз» литовська
karta «шар, верства; покоління» литовська
kir̃sti «тс.» литовська
krot «тс.» нижньолужицька
kroć «крат» польська
razь праслов’янська
rězati праслов’янська
*kortъ «крат, раз» праслов’янська
*kortь «тс.» праслов’янська
*čersti праслов’янська
*č<SUP>ь</SUP>r̥tǫ «рубати» праслов’янська
крат російська
крȃт «крат» сербохорватська
krat словацька
krát «тс.» словенська
чрѣсти старослов’янська
раз українська
рі́зати українська
краты церковнослов’янська
кратъ церковнослов’янська
krát чеська

ні́раз «чорт»

неясне;
можливо, утворене як табуїстична назва від раз;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ніразе́нник
ніразчу́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
раз українська

хіба́ «(частка) чи; (присл.) іноді, випадком»

прислівник і частка хіба́ виникли на ґрунті іменника хи́ба «вада, помилка», утвореного від хиба́ти «хитати, бити», як раз (іменник, прислівник, сполучник) від рази́ти, р. ра́зве також від рази́ть (інакше – Фасмер III 433);
вокалізм хіба́ відбиває, можливо, вимову говірок північного наріччя або пов’язаний зі специфічним темпом вимови слова (див. Булаховський Вибр. пр. II 252);
р. [хиба́], бр. хіба́, п. слц. chyba, вл. chiba;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хиба́
хиба́ль
хиба́нь
хиба́нь що «хіба»
хибе́нь «хіба»
хіба́ль
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хіба́ білоруська
chiba верхньолужицька
chyba польська
ра́зве (інакше -- Фасмер III 433) російська
рази́ть (інакше -- Фасмер III 433) російська
хиба́ російська
chyba словацька
хіба́ виникли на ґрунті іменника хи́ба «вада, помилка» ?
хиба́ти «хитати, бити» ?
раз (іменник, прислівник, сполучник) ?
хіба́ ?

хро́ніка «літопис»

запозичене з грецької мови, можливо, через посередництво латинської (лат. chronica (мн.) «хроніки, літопис»);
гр. χρονιϰά «тс.», χρονιϰός «часовий» утворене від χρόνος «час», яке певної етимології не має;
зіставлялося з гр. χόρτος «двір, горîд», псл. *gordъ, укр. го́род, горо́д (від іє. *gher- «тримати, городити»), з гр. ϰείρω «стригти», умбр. karu «частка», псл. kora, skora, укр. кора́, шкі́ра, шку́ра (від іє. *(s)ker- «різати, стригти»);
остання етимологія знаходить собі підтримку в українській семантичній паралелі раз «певний проміжок часу» (одного ра́зу…) і рази́ти, рі́зати;
р. болг. м. хро́ника, бр. хро́ніка, п. chronik, chronika, kronika, ч. kronika, слц. kronika, chronista «хроніст», вл. krînika, схв. хро̀ника, кро̀ника, слн. krînika;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хро́нік
хроніка́льний
хроніка́р
хроніке́р
хроні́ст
хроні́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хро́ніка білоруська
хро́ника болгарська
krînika верхньолужицька
χρονιϰά «тс.» грецька
χόρτος «двір, горîд» грецька
ϰείρω «стригти» грецька
хро́ника македонська
chronik польська
chronika польська
kronika польська
*gordъ праслов’янська
kora праслов’янська
хро́ника російська
хро̀ника сербохорватська
kronika «хроніст» словацька
chronista «хроніст» словацька
krînika словенська
го́род українська
кора́ українська
кро̀ника українська
karu «частка» умбрська
kronika чеська
χρονιϰός «часовий» ?
χρόνος «час» ?
горо́д (від іє. *gher- «тримати, городити») ?
skora ?
шкі́ра ?
шку́ра «різати, стригти» (від іє. *(s)ker- ?
раз «певний проміжок часу» (одного ра́зу…) ?
рази́ти ?
рі́зати ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України