РАБУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

рабува́ти «грабувати»

запозичення з польської мови;
п. rabować, як і ч. rabovati, слц. rabovat’, походить від двн. roub «грабіж», roubōn «грабувати» (нвн. rauben «грабувати, викрадати»), споріднених з дангл. rēafian (англ. (be)reave), дісл. rẹyfa «тс.»;
на українському ґрунті зблизилося з успадкованим здавна гра́бити, грабува́ти;
р. [рабова́ть], бр. рабава́ць «грабувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рабівни́к «грабіжник»
рабівни́цтво «грабіж»
рабо́вець «грабіжник»
рабу́нок «грабунок»
рабуючи (XVII--XVIII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
(be)reave англійська
(be)reave англійська
рабава́ць «грабувати» білоруська
rēafian (англ. (be)reave) давньоанглійська
roub «грабіж» давньоверхньонімецька
roubōn «грабувати» (нвн. rauben «грабувати, викрадати») давньоверхньонімецька
rẹyfa «тс.» давньоісландська
rauben нововерхньонімецька
rauben нововерхньонімецька
rabować польська
рабова́ть російська
rabovat' словацька
гра́бити українська
грабува́ти українська
rabovati чеська

ря́бець «шуліка, Milvus Lac.» (орн.)

очевидно, похідне утворення від ряби́й;
назва може бути пов’язана із забарвленням пір’я птаха;
закономірний у діалектній вимові варіант [ра́биць] може зближуватися з [рабу́нок] «грабіж, здобич», [рабівни́к] «грабіжник», [рабува́ти] «грабувати», оскільки шуліка полює і на свійську птицю;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ра́биць «тс.»
ра́бчий «яструбиний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ряби́й українська
ра́биць «грабіж, здобич» українська
рабівни́к «грабіжник» українська
рабува́ти «грабувати» українська
рабу́нок українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України