ПІЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пи́ла́ «пилка; [лісопилка О]»
псл. pila, запозичене з германських мов;
герм. *fīla (двн. днн. fīla «терпуг», нвн. Feile, дангл. fēol, fīl, англ. file «тс.») споріднене з лат. pingo, -ere «малювати; вишивати; прикрашати», гр. πικρός «гострий», дінд. piṁśáti «вирізує, вирубує», псл. рьsati, pisati, укр. писа́ти;
думка про спорідненість з лит. peĩlis «ніж», лтс. peĩlis, прус. peile «тс.» (Trautmann 210; Fraenkel 563; Mühl.–Endz. III 192) викликає сумнів;
неприйнятне припущення (Fick KZ 22, 379) про зв’язок із лит. piáuti «різати», piū́klas «пилка»;
р. пила́ «пилка», бр. піла́, др. пила, п. вл. нл. ріłа, ч. pila, слц. рíla «тс.», болг. пила́ «терпуг», м. пила «пилка», схв. пи́ла «пилка; терпуг», слн. рíla «терпуг», стсл. пила «пилка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́пилка
надпи́л
напи́лок
напи́льник
обпило́вник
обпи́лювач
опи́лок
«обаполок»
перепи́лка
пилави́ни
«тріски при пилянні дров»
пили́ння
«тирса»
пи́лка
пилкува́тий
«пилоподібний, з дрібними зубцями по краях»
пилни́к
«терпуг»
пилови́ни
пилови́ння
«тс.»
пилча́стий
пи́льни́к
пи́льня́
«приміщення, де пиляють деревину»
пильча́стий
«тс.»
пиля́р
пиля́ти
підпи́лка
пі́дпи́лок
пропи́л
пропи́лка
ро́зпил
розпи́лювальний
розпи́лювач
спи́лок
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| file | англійська |
| file | англійська |
| піла́ | білоруська |
| пила́ «терпуг» | болгарська |
| ріłа | верхньолужицька |
| *fīla (двн. днн. fīla «терпуг», нвн. Feile, дангл. fēol, fīl, англ. file «тс.») | германські |
| πικρός «гострий» | грецька |
| fīl | давньоанглійська |
| fēol | давньоанглійська |
| fīl | давньоанглійська |
| fēol | давньоанглійська |
| fīl | давньоанглійська |
| fēol | давньоанглійська |
| fīla | давньоверхньонімецька |
| fīla | давньоверхньонімецька |
| fīla | давньоверхньонімецька |
| fīla | давньоверхньонімецька |
| fīla | давньоверхньонімецька |
| piṁśáti «вирізує, вирубує» | давньоіндійська |
| fīla | давньонижньонімецька |
| fīla | давньонижньонімецька |
| fīla | давньонижньонімецька |
| fīla | давньонижньонімецька |
| fīla | давньонижньонімецька |
| пила | давньоруська |
| pingo | латинська |
| peĩlis | латиська |
| peĩlis «ніж» | литовська |
| piáuti «різати» | литовська |
| piū́klas «пилка» | литовська |
| пила «пилка» | македонська |
| ріłа | нижньолужицька |
| Feile | нововерхньонімецька |
| Feile | нововерхньонімецька |
| Feile | нововерхньонімецька |
| Feile | нововерхньонімецька |
| ріłа | польська |
| pila | праслов’янська |
| рьsati | праслов’янська |
| pisati | праслов’янська |
| peile «тс.» | прусська |
| пила́ «пилка» | російська |
| пи́ла «пилка; терпуг» | сербохорватська |
| рíla «тс.» | словацька |
| рíla «терпуг» | словенська |
| пила «пилка» | старослов’янська |
| писа́ти | українська |
| pila | чеська |
| -ere «малювати; вишивати; прикрашати» | ? |
пів «половина»
для порівняння притягаються лів. púol «половина», ст. pool «тс.; сторона», фін. puoli, мокш. пяле «тс.», ерз. пель «половина», мар. пеле «тс.», комі пöв «половина, частинка», удм. пал «половина; сторона; один з пари», манс. pal «сторона, поздовжня половина»;
останнім часом робляться спроби пов’язати індоєвропейські форми з фінно-угорськими (Попов Из ист. лекс. 38; Machek ESJČ 499);
здебільшого пов’язується з іє. *(s)p(h)el- «розколювати (надвоє)», від якого походить і псл. polъ «піл», укр. піл;
можливо, споріднене з алб. palë «сторона, партія, розділ», перс. pahl «сторона», тадж. palu «бік, ребро, сторона»;
псл. polъ (‹ *polŭ);
р. пол «половина; стать», бр. пол «стать», поў-, др. полъ «половина; стать; берег, сторона», п. pół «половина», ч. půl, ст. pól, слц. pol, вл. нл. poł, полаб. pöl (*polú) «тс.», болг. м. пол «стать; [половина]», схв. по̑ «половина», пȍла «тс.», пол «стать», слн. pól «половина», стсл. полъ «половина; стать; сторона; берег»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ізпі́льщина
«найм землі з половини»
на́впі́л
напі́в
«наполовину»
на́пол
наполи́
«тс.»
обпо́лок
«тс.»
опо́ли
«по обох боках, навколо»
опо́лок
«обапіл»
упі́л
«пополам»
упі́льний
«двосторонній, взаємний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| palë «сторона, партія, розділ» | албанська |
| пол «стать» | білоруська |
| поў- | білоруська |
| пол «стать; [половина]» | болгарська |
| poł | верхньолужицька |
| полъ «половина; стать; берег, сторона» | давньоруська |
| пель «половина» | ерзянська |
| *(s)p(h)el- «розколювати (надвоє)» | індоєвропейська |
| пöв «половина, частинка» | комі-зирянська |
| púol «половина» | лівська |
| пол «стать; [половина]» | македонська |
| pal «сторона, поздовжня половина» | мансійська |
| пеле «тс.» | марійська |
| пяле «тс.» | мокшанська |
| poł | нижньолужицька |
| pahl «сторона» | перська |
| pöl «тс.» (*polú) | полабська |
| pół «половина» | польська |
| polъ «піл» | праслов’янська |
| polъ (‹ *polŭ) | праслов’янська |
| пол «половина; стать» | російська |
| по̑ «половина» | сербохорватська |
| пȍла «тс.» | сербохорватська |
| пол «стать» | сербохорватська |
| pol | словацька |
| pól «половина» | словенська |
| полъ «половина; стать; сторона; берег» | старослов’янська |
| пал «половина; сторона; один з пари» | удмуртська |
| піл | українська |
| puoli | фінська |
| půl | чеська |
| pool «тс.; сторона» | ? |
| palu «бік, ребро, сторона» | ? |
пі́ти «співати»
сумнівне також виведення з кореня pi-k- (Mikl. EW 245; Горяев 290; Skok II 651);
не доведений зв’язок з гр. παιάν «пеан, спочатку – хоровий гімн», гот. faian «гудити, ганити», гр. ἔμπαιος «досвідчений, розумний» (Schrader Reallexikon I 187; Wiedemann BB 28, 38; Младенов 540);
псл. pěti (‹ *poi-) «співати»;
не зовсім ясне;
очевидно, пов’язане з pojiti «поїти», piti «пити» (первісно як позначення обряду жертовного узливання або пісенного супроводу бенкету);
зіставляється також (Ondruš Sl. Wortst. 118–119) з гіпотетичним псл. *рі- «бити» (пор. pila «пилка» та ін.);
р. петь, пою́, бр. пець, др. пѣти, п. piać «співати (про півня); прославляти», ст. piеć, ч. pěti «співати, оспівувати», слц. piet’ «оспівувати», полаб. р́ot, болг. пе́я, м. пее, схв. пе̏вати, пе̏ти, слн. péti, стсл. пѣти, поѭ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
непі́вний
(у виразі н. час «коли півні не співають, від півночі до світанку»)
пі́се́льник
«співак, той, хто пише або збирає пісні»
пі́се́нний
пі́се́нник
пі́сник
«співак»
пісника́р
«тс.»
пісни́ти
«співати»
піснь
«пісня»
пі́сня
пісня́р
пісня́рство
пі́яти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пець | білоруська |
| пе́я | болгарська |
| faian «гудити, ганити» | готська |
| παιάν «пеан, спочатку -- хоровий гімн» | грецька |
| ἔμπαιος «досвідчений, розумний» | грецька |
| пѣти | давньоруська |
| пее | македонська |
| р́ot | полабська |
| piać «співати (про півня); прославляти» | польська |
| pěti «співати» (‹ *poi-) | праслов’янська |
| pojiti «поїти» | праслов’янська |
| piti «пити» (первісно як позначення обряду жертовного узливання або пісенного супроводу бенкету) | праслов’янська |
| петь | російська |
| пою́ | російська |
| пе̏вати | сербохорватська |
| пе̏ти | сербохорватська |
| piet' «оспівувати» | словацька |
| péti | словенська |
| пѣти | старослов’янська |
| поѭ | старослов’янська |
| pěti «співати, оспівувати» | чеська |
піти́
результат фонетичної еволюції префіксального псл. poiti (› др. поити › укр. *поjьти › пійти) за законом зміни о › і в нових закритих складах;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пісти́
«піти»
піти́ся
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| поити | давньоруська |
| poiti (› др. поити › укр. *поjьти › пійти) | праслов’янська |
бі́ля́
спроба виведення від *оbъ-dьlě (Трубачев Этимология 1965, 383) не узгоджується з характером голосного і в бі́ля;
пор. відкіля (‹отъколѣ), після (‹послѣ) і ін;
кінцеве -я викликане, очевидно, східнослов’янською тенденцією до заміни кінцевого Ѣ, ’е в частині випадків більш відкритим голосним ’а (я);
заміна початкового п на б, на думку Потебні, звичайна для української мови (РФВ 1880 IV 163), могла відбутись під впливом синонімічного прийменника бли́зько;
результат видозміни давньоруського складного прийменника подьлѣ (укр. ст. подлѣ, подли, подле), утвореного з прийменника по і іменника *дьля (*dьlja) «довжина», через незасвідчену стадію *підля, *підлі з наступним випадінням д перед л;
р. по́дле, бр. заст. подлѣ, др. подълѣ, п. podle, ст. pole, ч. podle, ст. podli, вл. нл. podla «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
би́ля
бля
для
ля
пиля
пілі
пі́ля
побіля́
полі
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| подлѣ | білоруська |
| podla «тс.» | верхньолужицька |
| подълѣ | давньоруська |
| podla «тс.» | нижньолужицька |
| podle | польська |
| по́дле | російська |
| podle | чеська |
| бі́ля | ? |
| відкіля (‹отъколѣ) | ? |
| після (‹послѣ) | ? |
| бли́зько | ? |
| подьлѣ (укр. ст. подлѣ, подли, подле) | ? |
| по і іменника *дьля «довжина» (*dьlja) | ? |
| підля | ? |
| підлі | ? |
| подлѣ | ? |
| pole | ? |
| podli | ? |
пі́вень
пов’язане з пі́ти «співати»;
пор. аналогічні щодо семантики й творення р. пету́х від петь, схв. пе́вац «півень» від пе̏вати «співати»;
р. [пи́вень, пе́вень] (з укр.), бр. пе́вень, п. [piweń] (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
пі́вни́к
пі́вником
«погордливо, по-півнячому»
(у виразах іти (ходити, виступати)
пі́внитися
«триматися півнем, забіякувато»
півня́
«півник»
пі́вня́чий
пія́к
«півень»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пе́вень | білоруська |
| piweń (з укр.) | білоруська |
| пету́х | російська |
| пи́вень | російська |
| пе́вень (з укр.) | російська |
| пе́вац «півень» | сербохорватська |
| пе̏вати «співати» | сербохорватська |
| пі́ти «співати» | українська |
пі́вніч (сторона світу)
назва утворена з основ пів «половина» і ніч;
результат перенесення назви середини ночі на сторону світу за аналогією до назви пі́вдень «середина дня» і «сторона світу, протилежна півночі»;
р. заст. по́лночь «північ (сторона світу)», бр. по́ўнач, п. północ, ч. заст. půlnoc, слц. заст. polnoc, вл. połnóc, нл. połnoc, слн. pólnoč «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
північа́нин
«мешканець півночі»
півні́чний
полночь
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| по́ўнач | білоруська |
| połnóc | верхньолужицька |
| połnoc | нижньолужицька |
| północ | польська |
| по́лночь «північ (сторона світу)» (заст.) | російська |
| polnoc (заст.) | словацька |
| pólnoč «тс.» | словенська |
| пів «половина» | українська |
| ніч | українська |
| пі́вдень «середина дня» | українська |
| půlnoc (заст.) | чеська |
піво́рлик «орел скигляк малий, Aquila naevia Brass.» (орн.)
результат діалектної видозміни форми підо́рлик «тс.», зближеної з основою пів «половина»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| підо́рлик «тс.» | українська |
| пів «половина» | українська |
півпе́рек «поперек» (присл.)
очевидно, результат метатези компонентів початкового [впопе́рек] «тс.» (› *повперек) і наступного зближення з пів;
Фонетичні та словотвірні варіанти
півпере́чка
«поперечка»
піпе́рек
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| впопе́рек «тс.» (› *повперек) | українська |
| пів | українська |
півсе́ток «міра полотна (50 аршинів)» (заст.)
п. półsetek «тс.» утворене з основ pół «пів, половина», спорідненого з укр. пів, і sto (set) «сто»;
запозичення з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
полу́саток
полусе́ток
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| półsetek «тс.» | польська |
| pół «пів, половина» | польська |
| sto | польська |
| пів | українська |
пол «стать (чоловіча, жіноча); народження»
семантично видозмінене запозичення зі старослов’янської і російської мов;
стсл. полъ «половина, бік; одна з двох частин цілого; стать», р. пол «стать», як і споріднені болг. м. пол «стать; половина», п. нл. рół «пів, половина», ч. рůl, слц. роl, вл. роł, полаб. рüł, рöl, схв. по̑ «тс.», по̑л «стать (чоловіча або жіноча)», слн. рól «половина, пів», рôl «тс.», відповідають укр. пів (див.);
бр. пол «стать»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пол «стать» | білоруська |
| пол «стать; половина» | болгарська |
| роł | верхньолужицька |
| пол «стать; половина» | македонська |
| рół «пів, половина» | нижньолужицька |
| рüł | полабська |
| рöl | полабська |
| рół «пів, половина» | польська |
| пол «стать» | російська |
| по̑ «тс.» | сербохорватська |
| по̑л «стать (чоловіча або жіноча)» | сербохорватська |
| роl | словацька |
| рól «половина, пів» | словенська |
| рôl «тс.» | словенська |
| полъ «половина, бік; одна з двох частин цілого; стать» | старослов’янська |
| пів | українська |
| рůl | чеська |
полу́йка «бочка (меду тощо)»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. [połuja] «податок на мед (половина зібраного меду для поміщика)» утворене від pół «половина», якому відповідає укр. пів (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| połuja «податок на мед (половина зібраного меду для поміщика)» | польська |
| pół «половина» | польська |
| пів | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України