ПУСКАТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пуска́ти
не зовсім ясне;
можливо, зворотне утворення від *pusčati (‹*pustjati), ітеративної форми від pustiti;
допускається також (Mühl.–Endz. ІІІ 129) давній паралелізм sk : st (пор. лтс. pauska «голий горб на лузі», прус. pausto «дикий»);
р. пуска́ть, бр. пуска́ць, др. пускати, п. puskać, болг. пу́скам;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́пуск
випускни́к
ві́дпуск
відпускни́к
вна́пуск
«з напуском»
впу́скне
«плата за вхід»
до́пуск
допуска́ти
«давати доступ, дозволяти; вважати за можливе»
за́пуск
за́пуск
«ополонка, в яку опускають невід під час рибальства зимою»
запу́сканка
«яйце, з якого через дірочку випущено вміст, а потім шкаралупа наповнена смолою або воском; вживається у грі навбитки»
за́пуски
«заговини, пущання»
запускна́
«тс.»
нави́пуск
на́пуск
«напускання; щось напущене; [кара]»
напу́скни́й
недови́пуск
о́дпуск
опуска́ти
пере́пуск
перепускни́к
пі́дпуск
по́пуск
при́пуск
припуска́льник
«деталь ткацького верстата»
припуска́ч
«дерев’яний гачок, за допомогою якого тримається навій у ткацькому верстаті»
про́пуск
пропуска́льний
пропускни́й
пропускни́к
пуск
пуска́ч
пускови́й
пуща́ло
«прилад для кровопускання, ланцет»
ро́зпуск
розпуска́льний
спуск
спу́скалка
спускни́й
спуско́вастий
спуско́ватий
спускови́й
уна́пуск
«з напуском»
уна́пуски
«навипуск»
упускне́
«(у весільному обряді) плата грішми або пригощанням за пропуск боярів до хати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пуска́ць | білоруська |
| пу́скам | болгарська |
| пускати | давньоруська |
| pauska | латиська |
| puskać | польська |
| *pusčati (‹*pustjati) | праслов’янська |
| pustiti | праслов’янська |
| pustiti | праслов’янська |
| pausto | прусська |
| пуска́ть | російська |
пу́шка «гармата; [рушниця; дерев’яна або бляшана банка Г; бідон для молока О; гаманець Ле]»
запозичено через польське посередництво з давньоверхньонімецької мови;
двн. buhsa походить від нлат. buxis (pуxis) «коробка із самшиту», яке зводиться до гр. πυξίς «тс.»;
запозичене слово нагадує деякі віддієслівні утворення у слов’янських мовах (пор. болг. пушка́лка «вид хлопавки», похідне від пу́шкам «б’ю», укр. пу́кавка, пу́калка «вид хлопавки», р. пу́калка «тс.» від укр. пу́кати, р. пу́кать);
думка про утворення за допомогою суфікса -ька від дієслів р. пуска́ть, пуща́ть (Дементьев РЯШ 1947/1, 39–40; Преобр. ІІ 158) непереконлива;
р. пу́шка «гармата», бр. пу́шка «тс.; коробка», п. puszka «жерстянка, бляшанка», puszkarz «пушкар», ч. слц. вл. puška «гвинтівка, рушниця», болг. м. пу́шка, схв. пу̏шка, слн. púška «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пушка́р
«(заст.) артилерист; (іст.) гармаш»
пушка́рня
«ливарний гарматний завод; арсенал»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пу́шка «тс.; коробка» | білоруська |
| пушка́лка | болгарська |
| пу́шкам | болгарська |
| пушка́лка | болгарська |
| пу́шкам | болгарська |
| пушка́лка | болгарська |
| пу́шкам | болгарська |
| пу́шка | болгарська |
| puška «гвинтівка, рушниця» | верхньолужицька |
| πυξίς «тс.» | грецька |
| buhsa | давньоверхньонімецька |
| пу́шка | македонська |
| buxis «коробка із самшиту» (pуxis) | новолатинська |
| puszka «жерстянка, бляшанка»«пушкар» | польська |
| puszkarz «жерстянка, бляшанка»«пушкар» | польська |
| пу́калка | російська |
| пу́кать | російська |
| пу́калка | російська |
| пу́кать | російська |
| пуска́ть | російська |
| пуща́ть | російська |
| пу́шка «гармата» | російська |
| пу̏шка | сербохорватська |
| puška «гвинтівка, рушниця» | словацька |
| púška «тс.» | словенська |
| puška «гвинтівка, рушниця» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України