ПУЛЬС — ЕТИМОЛОГІЯ

пульс

запозичення з французької мови;
фр. poulse «пульс» походить від слат. pulsus (vēnōrum) «биття вен», лат. pulsus «удар, поштовх», пов’язаного з pello «б’ю, штовхаю; уражаю; розбиваю»;
р. бр. пульс, п. ч. вл. puls, слц. pulz, болг. м. пулс, схв. пу̏лс, слн. púlz;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пульса́р
пульса́тор
пульса́ція
пульсува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пульс білоруська
пулс болгарська
puls верхньолужицька
pulsus «удар, поштовх» латинська
pello «б’ю, штовхаю; уражаю; розбиваю» латинська
пулс македонська
puls польська
пульс російська
пу̏лс сербохорватська
pulsus «биття вен» (vēnōrum) середньолатинська
pulz словацька
púlz словенська
poulse «пульс» французька
puls чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України