ПУКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пу́кати «тріскатися»
пов’язується також (Machek ESJČ 498; Holub–Lyer 404) з псл. puxnǫti «пухнути», нвн. bauchen «обдимати, здувати»;
псл. pǫkati, pǫk(nǫ)ti «тріскатися», очевидно, звуконаслідувального походження, паралельне до *poukati «стукати, тріскати»;
р. [пу́кать(ся)], бр. пу́кацца «лопатися», п. pękać «тс.; розпукуватися (про бруньки)», ч. pukat, слц. pukat’ «тс.», болг. пу́кам «переповнююсь; багато їм; умираю», м. пука «лопається», схв. пу̏ћи «розкритися; раптово з’явитися», цсл. пѫкнѫти «лопнути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запу́куватися
«згортатися»
(про квіти)
на́пук
«брунька»
на́пука
«тс.»
пропука́ти
«тріскатися, лопатися, розпускатися»
пропу́клина
«тріщина, щілина»
пропу́чати
«розпорювати, розколупувати»
пропу́чити
«проколоти (нарив)»
пропу́чувати
«тс.»
пука́
«брунька»
пу́калка
«бутон, чашолистик деяких рослин Ме; (бот.) незгода рутичка, Isopyrum thalictroides L. Маk»
пу́кти
«тс.»
ро́зпук
«лопання Нед; брунька Ник»
розпука́ти
«розпукатися»
розпука́тися
«розпускатися, лопатися (про бруньки); [тріскатися] Нед»
розпу́клина
«розколина, ущелина, тріщина на землі»
розпу́кнути
розпу́ковка
«квітка, яка розпускається, бутон»
розпу́кувати
розпу́чина
«тріщина, щілина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пу́кацца «лопатися» | білоруська |
| пу́кам «переповнююсь; багато їм; умираю» | болгарська |
| пука «лопається» | македонська |
| bauchen «обдимати, здувати» | нововерхньонімецька |
| pękać «тс.; розпукуватися (про бруньки)» | польська |
| puxnǫti «пухнути» | праслов’янська |
| pǫkati | праслов’янська |
| pǫk(nǫ)ti «тріскатися» | праслов’янська |
| *poukati «стукати, тріскати» | праслов’янська |
| пу́кать(ся) | російська |
| пу̏ћи «розкритися; раптово з’явитися» | сербохорватська |
| pukat' «тс.» | словацька |
| пѫкнѫти «лопнути» | церковнослов’янська |
| pukat | чеська |
пу́кати «стукати; стріляти; ляскати»
псл. pukati «хлопати», pukъ (виг.);
р. [пу́кать] «хлопати, ляскати; стріляти», п. pukać «стукати», ч. pukati «ляскати», слц. pukat’ «тріщати, хлопати; стріляти», вл. pukać «стріляти, хлопати», нл. pukaś «тс.», болг. пу́кам «тс.», м. пука «стріляє», схв. пу̏ћи «тріснути, вистрілити, прогриміти», слн. pókati «хлопати, гриміти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пропука́ч
«одуд, Upupa epops L.»
(орн.)
пук
«тук, стук»
(виг.)
пукота́ти
«скрипіти, рипіти; бити, стукати»
пуку́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пу́кам «тс.» | болгарська |
| pukać «стріляти, хлопати» | верхньолужицька |
| пука «стріляє» | македонська |
| pukaś «тс.» | нижньолужицька |
| pukać «стукати» | польська |
| pukati «хлопати» | праслов’янська |
| pukъ (виг.) | праслов’янська |
| пу́кать «хлопати, ляскати; стріляти» | російська |
| пу̏ћи «тріснути, вистрілити, прогриміти» | сербохорватська |
| pukat' «тріщати, хлопати; стріляти» | словацька |
| pókati «хлопати, гриміти» | словенська |
| pukati «ляскати» | чеська |
розпу́ка
очевидно, результат контамінації слів ро́зпач і пу́кати, розпука́ти, які мають здатність до розвитку переносних значень, пов’язаних із проявами психічної діяльності;
пор. укр. серце (душа) розпукає;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розпука́тися
«впасти у відчай»
розпу́чли́вий
розпу́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ро́зпач | українська |
| пу́кати | українська |
| розпука́ти | українська |
панца́к «зварена ячмінна крупа»
п. [pęcak] «ячмінна, пшенична крупа», pęczak «тс.» пов’язуються з pęcznieć «набухати, набрякати», pękać «лопатися, лускатися», спорідненим з укр. пук, пу́кати;
запозичення з польської мови;
бр. [панца́к] «перлова крупа»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
панцаки
пенцак
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| панца́к «перлова крупа» | білоруська |
| pęcak «ячмінна, пшенична крупа» | польська |
| pęczak «тс.» | польська |
| pęcznieć «набухати, набрякати» | польська |
| pękać «лопатися, лускатися» | польська |
| пук | українська |
| пу́кати | українська |
пе́нкнути «стукнути, тріснути»
п. pękać «тріскати, лопати», pęknąć споріднене з укр. пу́кати1 (див.);
запозичення з польської мови;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pękać «тріскати, лопати» | польська |
| pęknąć | польська |
| пу́кати | українська |
пи́ка «велике, товсте обличчя; обличчя з надутими щоками»
пов’язання з р. пи́кать, пи́кнуть (Трубачев Этимология 1964, 133) викликає сумнів;
пов’язане чергуванням голосних з пу́кати «тріскати, лопати»;
р. [пи́ка] (з укр.), бр. [пі́ка] (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
пика́тий
пицу́ра
пицю́ра
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пі́ка (з укр.) | білоруська |
| пи́кать | російська |
| пи́кнуть | російська |
| пи́ка (з укр.) | російська |
| пу́кати «тріскати, лопати» | українська |
по́нчик
п. pączek «брунька, пуп’янок; пиріжок, смажений у жирі», є демінутивом від pąk «брунька, пуп’янок», пов’язаного з дієсловом pękać «розпукуватися; тріскати, лопатися», спорідненим з укр. пу́кати «тріскати, лопатися»;
запозичення з польської мови;
р. по́нчик, бр. по́нчык, болг. по́ничка «пончик»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| по́нчык | білоруська |
| по́ничка «пончик» | болгарська |
| pączek «брунька, пуп’янок; пиріжок, смажений у жирі» | польська |
| pąk «брунька, пуп’янок» | польська |
| pękać «розпукуватися; тріскати, лопатися» | польська |
| по́нчик | російська |
| пу́кати «тріскати, лопатися» | українська |
пу́кавець «гірчак, Rhodeus sericeus» (іхт.)
пов’язується також (Leder 106) з пука́тий, пука́стий «опуклий»;
виведення від лит. pūkis (pūks) «йорж» (Лаучюте 20) сумнівне;
назва зумовлена тим, що в гірчака тріскається черевце, коли з нього видавлюють нутрощі, готуючи в борщ;
пов’язане з [пу́кати] «тріскатися»;
р. [пука́с] «гірчак», [пугасик], бр. [пукас], п. [pukawka, pukas] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пука́с
«тс.»
пука́сик
«маленька рибка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пукас | білоруська |
| pūkis «йорж» (pūks)(Лаучюте 20) | литовська |
| pukawka «тс.» | польська |
| pukas «тс.» | польська |
| пука́с «гірчак» | російська |
| пугасик | російська |
| пука́тий | українська |
| пука́стий «опуклий» | українська |
| пу́кати «тріскатися» | українська |
пукалка «сорт слив, борщівки, Prunus insititia variet.» (бот.)
назва зумовлена, очевидно, тим, що під час дозрівання плоди цих слив тріскаються;
пов’язане з пу́кати;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пу́кати | українська |
пукенки́ «бруньки»
очевидно, результат видозміни форми пу́пінки «пуп’янки», зближеної з дієсловом [пу́кати] «тріскатися»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пу́пінки «пуп’янки» | українська |
| пу́кати «тріскатися» | українська |
пуць (вигук для позначення моменту падіння)
звуконаслідувальне утворення, аналогічне до бац, пук, пу́кати, п. pęc, pac та ін;
бр. [пуц], п. puc, схв. пу̏ћ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пу́цнути
«тс.»
пу́цьнути
«швидко впасти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пуц | білоруська |
| pęc | польська |
| puc | польська |
| пу̏ћ | сербохорватська |
| бац | українська |
| пук | українська |
| пу́кати | українська |
пучи́на
запозичене, можливо, через російське і давньоруське посередництво, зі старослов’янської мови;
спроба пов’язати з дінд. páñkaḥ «мул, болото», гот. fani «мул», двн. fenna «болото», прус. pannean, гол. ana «тс.» (Uhlenbeck 151) викликає сумнів;
стсл. пѫчина «море, відкрите море» споріднене з схв. пу̏котина «тріщина», слн. póka «тріск, щілина, тріщина», укр. пу́кати «тріскатися»;
р. пучи́на, др. пучина «море; затока; пучина; простір; невичерпне джерело; дно корабля»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ana «тс.» | голландська |
| fani «мул» | готська |
| fenna «болото» | давньоверхньонімецька |
| páñkaḥ «мул, болото» | давньоіндійська |
| пучина «море; затока; пучина; простір; невичерпне джерело; дно корабля» | давньоруська |
| pannean | прусська |
| пучи́на | російська |
| пу̏котина «тріщина» | сербохорватська |
| póka «тріск, щілина, тріщина» | словенська |
| пѫчина «море, відкрите море» | старослов’янська |
| пу́кати «тріскатися» | українська |
пу́чити «потрошити, вибирати кишки, розпирати, розбивати»
неясне;
можливо, пов’язане з пу́кати «тріскатися, лопатися»;
пор. схв. пу́чити «розколювати»;
слц. pučit’ «давити, роздавлювати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пу́ча́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пу́чити «розколювати» | сербохорватська |
| pučit' «давити, роздавлювати» | словацька |
| пу́кати «тріскатися, лопатися» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України