ПТИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

пти́ця

псл. pъtica, похідне утворення від *pъta «птах»;
р. болг. м. пти́ца, др. пътица, схв. пти̏ца, ти̏ца, слн. ptíса, стсл. пътица;
Фонетичні та словотвірні варіанти

птича́р «пташник, птахолов»
птиченя́ «пташеня»
пти́чий
пти́чка «птах, пташеня; [вид дитячої гри]»
пти́чник «пташник (будівля для птахів)»
пти́чниця «пташниця»
пти́чня «тс.»
птічко «пташеня»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пти́ца болгарська
пътица давньоруська
пти́ца македонська
pъtica праслов’янська
*pъta «птах» праслов’янська
пти́ца російська
пти̏ца сербохорватська
ти̏ца сербохорватська
ptíса словенська
пътица старослов’янська

фа́рфо́р «порцеляна; вироби, посуд з порцеляни»

через посередництво тур. (farfur, faγfur «тс.») запозичене з арабської мови;
ар. farfūrī, faγfūrі «порцеляна» (первісне значення – титул китайського імператора і назва провінції в Китаї, що славилась виробництвом порцеляни) походить від перс. bagpūr (дперс. baγapuϑra), букв. «син неба», що є калькою кит. tien-tse «син неба», утвореною з перс. bag(a) «небо; бог», спорідненого з псл. bоgъ, укр. бог, і pūr, pus «син», спорідненого з дінд. putrá- «син», псл. *pъtа «птах», укр. птах, пти́ця;
р. бр. фарфо́р, п. farfura «фаянс, посуд з фаянсу», болг. фа́рфор «порцеляна»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фа́йфор
файфоро́вий «порцеляновий»
фа́йфур «тс.»
файфу́рка «тс.»
файфуро́вий
файфу́рський «тс.»
файфурча́ «мисочка»
фарфори́ст
фарфорови́к
фа́рфур
фарфу́рка «тарілка з порцеляни; тарілка»
фарфурчи́на «тарілка з неякісної порцеляни»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
farfūrī арабська
фарфо́р білоруська
фа́рфор «порцеляна» болгарська
putrá- «син» давньоіндійська
tien-tse «син неба» китайська
bagpūr (дперс. baγapuϑra) перська
bag(a) «небо; бог» перська
pus «син» перська
pūr перська
farfura «фаянс, посуд з фаянсу» польська
bоgъ праслов’янська
*pъtа «птах» праслов’янська
фарфо́р російська
farfur турецька
faγfur турецька
бог українська
птах українська
пти́ця українська
faγfūrі «порцеляна» (первісне значення -- титул китайського імператора і назва провінції в Китаї, що славилась виробництвом порцеляни) ?

парафі́н «воскоподібна легкоплавка речовина»

запозичення з німецької мови;
н. Paraffín «парафін» утворив у 1830 р. німецький хімік К. Райхенбах (1788–1869) з основ латинських слів parum «мало, трохи», пов’язаного з parvus «малий, короткий, незначний», спорідненим з гр. παυ̃ρος «тс.», дінд. pṓtaḥ «звірятко», лит. putýtis «звіря; пташеня», псл. *pъta, pъtica «птах», укр. пти́ця, і лат. affīnis «суміжний; пов’язаний» від ad fīnēs «до кінців», отже, лат. parum affīnis, букв. «малопов’язаний», оскільки парафін нейтральний до реактивів;
р. болг. м. парафи́н, бр. парафі́н, п. parafina, ч. parafín, parafin, слц. слн. parafín, вл. parafin, схв. парàфӣн;
Фонетичні та словотвірні варіанти

парафінува́льний «який провадить парафінування»
парафінува́ти «покривати шаром парафіну; просочувати парафіном»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
парафі́н білоруська
парафи́н болгарська
parafin верхньолужицька
παυ̃ρος «тс.» грецька
pṓtaḥ «звірятко» давньоіндійська
parum «мало, трохи» (1788--1869) латинська
parvus «малий, короткий, незначний» латинська
affīnis «суміжний; пов’язаний» латинська
putýtis «звіря; пташеня» литовська
парафи́н македонська
Paraffín «парафін» німецька
parafina польська
*pъta праслов’янська
pъtica «птах» праслов’янська
парафи́н російська
парàфӣн сербохорватська
parafín словацька
parafín словенська
пти́ця українська
parafín чеська
parafin чеська

полішине́ль «комічний персонаж французького народного театру»

запозичено, можливо, через російське посередництво, з французької мови;
фр. роlichinelle «полішинель» походить від іт. неапол. Роlecenella «Пульчинелла (комічний персонаж, маска неаполітанської комедії)», яке відповідає іт. літ. Рulcinella «тс.; блазень», зменш. від pulcina (pulcino) «курча», що зводиться до лат. pullicēna або pullīсіna (жін. р.), pulliсēnus, pullісīnus (чол. р.) «курча, пташеня», похідних від pullus «тс.; маля, молода тварина», пов’язаного з puellus «дитинка, хлопчичок», putillus «маленький хлопчик, маля; пташеня», putus «маленький хлопчик, дитя», спорідненими з псл. *ръtа «птах», укр. птах, пти́ця;
р. полишине́ль, бр. палішыне́ль, п. роliszynel, болг. полишине́л, схв. полишинел;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
палішыне́ль білоруська
полишине́л болгарська
Роlecenella «Пульчинелла (комічний персонаж, маска неаполітанської комедії)» італійська
Рulcinella «тс.; блазень» італійська
pulcina «курча» (pulcino) італійська
pullicēna (жін. р.) латинська
pulliсēnus латинська
pullісīnus «курча, пташеня» латинська
pullus «тс.; маля, молода тварина» латинська
puellus «дитинка, хлопчичок» латинська
putillus «маленький хлопчик, маля; пташеня» латинська
putus «маленький хлопчик, дитя» латинська
pullīсіna латинська
роliszynel польська
*ръtа «птах» праслов’янська
полишине́ль російська
полишинел сербохорватська
птах українська
пти́ця українська
роlichinelle «полішинель» французька

по́тя́ «пташеня СУМ, Пі; курча Нед»

псл. (сх.) [pъtъka] «пташка», пов’язане з pъtica, укр. пти́ця;
р. [по́тка] «пташка, пташина», др. пътъка (потъка) «птах»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

по́та́ч «приміщення для курей під піччю, клітка для курей»
по́тич «курник О; загороджене місце, клітка для курей Нед»
поті́й «півень»
потю́к «пташеня ВеУг; (орн.) просянка, Emberiza calandra L. (E. miliaria)»
потю́х
потя́ч «тс.»
потя́чий «стосовний пташеняти, курчати; курячий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пътъка «птах» (потъка) давньоруська
pъtъka «пташка» (сх.) праслов’янська
pъtica праслов’янська
по́тка «пташка, пташина» російська
пти́ця українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України