ПРОСТІР — ЕТИМОЛОГІЯ

ски́рта

запозичення з балтійських мов;
лит. stìrta «стіг сіна», лтс. stir̃ta «оборіг», stirpa «тс.» споріднені з лат. sterno «стелю, розстилаю», псл. *prosterti, *storna, укр. просте́рти, про́стір, сторона́;
р. скирд, скирда́, ст. скирдъ, бр. сці́рта, [скірда́, скі́рта], п. sterta «скирта»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

оски́рдок «невелика скирта»
при́стирток «тс.»
ски́рда
скирдаджі́й «відповідальний при укладанні скирти»
скирда́р
скирта́р «тс.»
ски́ртище «підстилка під скиртою»
скиртува́льний
скиртува́льник
скиртува́ти
сти́рса
стирта (1347--1349)
сти́рта
сти́ртник «скиртувальник»
стырта (1444)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сці́рта білоруська
скірда́ білоруська
скі́рта білоруська
sterno «стелю, розстилаю» латинська
stir̃ta «оборіг» латиська
stirpa «тс.» латиська
stìrta «стіг сіна» литовська
sterta «скирта» польська
*prosterti праслов’янська
*storna праслов’янська
скирд російська
скирда́ російська
скирдъ російська
просте́рти українська
про́стір українська
сторона́ українська

просте́рти

псл. *prosterti, пов’язане чергуванням голосних із *storna «сторона» і утворене за допомогою префікса pro- від дієслова *sterti (не збереженого в слов’янських мовах), спорідненого з дінд. stṛṇāti (stṛṇōti, stárati) «сипле, кидає», ав. staraiti «сипле, стеле», лтс. stirinât «рухати, трясти», алб. shtrinj «розстеляю», гр. στόρνῡμι «стелю», στορέννῡμι, στρώννῡμι «тс.», лат. sterno «стелю, розстеляю», дірл. sernim «тс.», сірл. srath «берег, долина»;
р. простере́ть «простерти», др. простерти «тс.», п. rozpostrzeć «розпростерти», ч. prostříti «розстелити», слц. prestriet’ «постелити; накрити (стіл)», вл. přestrěć «розтягти, розстелити (скатертину); закинути (сітку)», нл. pšestrěś «розстелити, простягти», болг. простра́ «простру, простягну; розвішаю (білизну)», м. простре «розстеле; простягне, простре», схв. про̀-стре̄ти «простерти; розстелити; застелити», слн. prostréti «простерти», стсл. прострѣти «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

прістерти
простира́ти
про́сті́р
прості́рний «просторий»
простірня́ «просторе місце»
просто́р «простір»
просто́ра «простір, просторінь»
просто́рий
просто́рина «тс.»
просто́рити «простирати»
просто́рище «царина, простір»
про́сторінь
просторі́шати
просто́рний
просторо́вий
просторо́нище «просторінь»
просторо́нний «тс.»
просторо́нство «царина, галузь»
про́сторонь «просторінь»
розпросто́р
розпросто́рити «розтягти, розкидати, розповсюдити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
staraiti «сипле, стеле» авестійська
shtrinj «розстеляю» албанська
простра́ «простру, простягну; розвішаю (білизну)» болгарська
přestrěć «розтягти, розстелити (скатертину); закинути (сітку)» верхньолужицька
στόρνῡμι «стелю» грецька
στορέννῡμι грецька
στρώννῡμι «тс.» грецька
stṛṇāti «сипле, кидає» (stṛṇōti, stárati) давньоіндійська
sernim «тс.» давньоірландська
простерти «тс.» давньоруська
sterno «стелю, розстеляю» латинська
stirinât «рухати, трясти» латиська
простре «розстеле; простягне, простре» македонська
pšestrěś «розстелити, простягти» нижньолужицька
rozpostrzeć «розпростерти» польська
*prosterti праслов’янська
*storna «сторона» праслов’янська
*sterti праслов’янська
простере́ть «простерти» російська
про̀стре̄ти «простерти; розстелити; застелити» сербохорватська
srath «берег, долина» середньоірландська
prestriet' «постелити; накрити (стіл)» словацька
prostréti «простерти» словенська
прострѣти «тс.» старослов’янська
prostříti «розстелити» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України