ПРЕДМЕТНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

пре́дме́т

очевидно, калька п. przedmiot, утвореного за допомогою префікса przed- «перед-» від дієслова miotać «метати»;
п. przedmiot, у свою чергу, є калькою слат. obiectum «предмет, об’єкт», першим компонентом якого є префікс ob(-) «перед-», а другий (-iectum) пов’язаний з дієсловом jactāre «метати»;
р. болг. предме́т, бр. прадме́т, ч. předmět, слц. predmet, вл. předmjet, нл. pśedmjat, м. схв. пре́дмет, слн. prêdmet;
Фонетичні та словотвірні варіанти

предметівни́к «іменник»
пре́дме́тний «стосовний до предмета; (грам.) пасивний; (мат.) конкретний Куз»
пре́дме́тник «додаток»
предме́тниця «об’єктив»
предмето́вий «об’єктивний; діловий, практичний»
упредме́тнити «уречевити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прадме́т білоруська
предме́т болгарська
předmjet верхньолужицька
пре́дмет македонська
pśedmjat нижньолужицька
przedmiot польська
miotać «метати» польська
przedmiot польська
предме́т російська
пре́дмет сербохорватська
obiectum «предмет, об’єкт» середньолатинська
jactāre «метати» середньолатинська
predmet словацька
prêdmet словенська
předmět чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України