ПРАГМАТИК — ЕТИМОЛОГІЯ
прагмати́зм «визнання практичного значення основною суттю мислення, ідей»
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Pragmatísmus, фр. pragmatisme, англ. pragmatism утворені від гр. πραγμα (род. в. πραγματος) «справа, дія», пов’язаного з πράσσω «роблю, виконую»;
р. прагмати́зм, бр. прагматы́зм, п. pragmatyzm, ч. pragmatismus, слц. pragmatizmus, вл. pragmatizm, болг. прагмати́зъм, м. прагмати́зам, схв. прагматѝзам, слн. pragmatízem;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прагма́тик
прагма́тика
прагмати́ст
прагмати́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pragmatism | англійська |
| прагматы́зм | білоруська |
| прагмати́зъм | болгарська |
| pragmatizm | верхньолужицька |
| πρα̃γμα «справа, дія» (род. в. πραγματος) | грецька |
| πράσσω «роблю, виконую» | грецька |
| прагмати́зам | македонська |
| Pragmatísmus | німецька |
| pragmatyzm | польська |
| прагмати́зм | російська |
| прагматѝзам | сербохорватська |
| pragmatizmus | словацька |
| pragmatízem | словенська |
| pragmatisme | французька |
| pragmatismus | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України