ПОТУХА — ЕТИМОЛОГІЯ
поту́ха «розвага; [підтримка, підбадьорення; потіха, заспокоєння Нед]»
запозичення з польської мови;
п. заст. potucha «надія; заохочення, підбадьорення; поблажливість; [покора; співчуття]», що відповідає ч. слц. potucha «уява, поняття, передчуття», слн. potúha «поблажливість, потурання», пов’язане з дієсловом tuszyć «(заст.) сподіватися, мати надію, гадати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
випити на потуху
«випити під кінець, на похмілля»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tuszyć «(заст.) сподіватися, мати надію, гадати» | польська |
| potucha «уява, поняття, передчуття» | словацька |
| potúha «поблажливість, потурання» | словенська |
| potucha «уява, поняття, передчуття» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України