ПОРЕНЧАТА — ЕТИМОЛОГІЯ
поре́нча «поручні» (мн.)
запози- чення з польської мови;
п. poręcz (жін. р. одн., мн. poręcze) «поруччя», [poręcza (жін. р., мн. poręcze)] «тс.», [poręcze (с. р., мн. poręcza)], [paręcz (чол. р., мн. paręcze)] етимологічно відповідають укр. пору́ччя, по́ручень і пов’язані з п. ręka «рука»;
бр. парэ́нчы «поручні»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
опере́нчі
«тс.»
паре́нжа
пере́нджі
поренча́та
«тс.; бильця, перила Ва»
поре́нче
(одн.)
поре́нчі
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| парэ́нчы «поручні» | білоруська |
| poręcz «поруччя» (жін. р. одн., мн. poręcze) | польська |
| poręcza «тс.» (жін. р., мн. poręcze)] | польська |
| poręcze (с. р., мн. poręcza)] | польська |
| paręcz (чол. р., мн. paręcze)] етимологічно відповідають | польська |
| ręka «рука» | польська |
| пору́ччя | українська |
| по́ручень | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України