ПОЛІЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

полі́ція

запозичене, очевидно, через польське посередництво, з латинської мови;
слат. роliсīа «адміністрація, уряд держави, республіки», роlitia «тс.» через лат. роlītīа «державний устрій» зводиться до гр. πολῑτεία «тс., державний лад, форма правління; держава; державна діяльність, державні справи; громадянство», пов’язаного з πολῑτης «громадянин; співгромадянин, земляк; міський, місцевий», похідним від πόλις «місто; кремль, цитадель; держава, країна; громада»;
р. болг. поли́ция, бр. палі́цыя, п. роlicja, ч. роlicie, слц. роlíсіа, вл. роlісіjа, м. полициjа, схв. полѝциjа, слн. роlicíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти

полициян «тс.»
полиція́н «поліцай»
полиція́нт «поліцай»
поліциян «сільський посильний»
поліціа́нт
поліці́йний
поліція́нт «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
палі́цыя білоруська
поли́ция болгарська
роlісіjа верхньолужицька
πολῑτεία «тс., державний лад, форма правління; держава; державна діяльність, державні справи; громадянство» грецька
πολῑτης «громадянин; співгромадянин, земляк; міський, місцевий» грецька
πόλις «місто; кремль, цитадель; держава, країна; громада» грецька
роlītīа «державний устрій» латинська
полициjа македонська
роlicja польська
поли́ция російська
полѝциjа сербохорватська
роliсīа «адміністрація, уряд держави, республіки» середньолатинська
роlitia «тс.» середньолатинська
роlíсіа словацька
роlicíja словенська
роlicie чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України