ПОЛОНЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. реlynъ (реlynь, реlunъ, реlunь, реlěnъ) «полин»;

переконливої етимології немає;

найбільш прийнятне пов’язання з псл. роlěti «палати, горіти», роlěno «поліно», раliti «палити»;

назва могла бути зумовлена своєрідним гострим запахом і гірким смаком полину або тим, що у давнину (і навіть тепер в Азії) полин спалювали для профілактичного обкурювання від епідемій;

слов’янські назви полину зіставляють іноді з лтс. реlane «полин», реlẽjums, але воно, як і лит. реlỹnas «тс.», вважається слов’янським запозиченням (Mühl.–Endz. ІІІ 194);

мало обґрунтоване пов’язання з стсл. плѣвeлъ «бур’ян, плевели», др. половелъ «тс.» (Соболев-ский ЖМНП 1886, вересень, 146), а також зближення з псл. *роlvъ «блідо-жовтий, бляклий, блідий», р. поло́вый «світло-жовтий, бляклий» за біло-сірим, сивим кольором квіток полину (Преобр. ІІ 103);

р. полы́нь «полин», [полын], полы́нка, [полыно́к, полыня, пелынка], бр. палы́н, др. пелынъ, пелынь, п. ріоłun, ст. ріоłyn, ч. реlyněk, [реlun, реluň, pelyň, роlének, роlín, раlín], слц. раlina, реlinek, [роlynok] «тс.», вл. роłоn «полин гіркий», нл. роłyn, роłuń «тс.; полин звичайний, чорнобиль, Artemisia vulgaris L.», полаб. реlainĕ (реłåˊіn) «полин гіркий», болг. пели́н «тс.; вино, настояне на полині», м. пелин «полин гіркий; отрута», схв. пѐлен «полин», пѐлин, пѐлим «тс.; [шавлія]», слн. рêlin «полин», стсл. пeлынъ «полин гіркий», пeлѣнъ «тс.»;

псл. *pelnъ «неволя, полон; здобич (військова); прибуток; урожай»;

споріднене з лит. pel˜nas «прибуток, доход, заробіток; заслуга», pelnýti «заслуговувати; заробляти, виручати», лтс. pѐļņа «заслуга; прибуток, доход», дінд. paṇaḥ «обіцяна нагорода», páṇatē «скуповує, закупляє», гр. πωλέω «купую», двн. fāli «продажний», дісл. falr «тс.»;

іє. *pel-no-s «прибуток, заробіток», похідне від *pel- «продавати; заробляти, заслуговувати»;

менш обґрунтоване зіставлення слов’янських форм з лат. pellis «шкура», гот. fill «тс.» (Брандт РФВ 23, 292), пов’язаними з псл. *pelna «пелена», pelena «тс.», іє. *pel- «оболонка, плівка; шкіра; одяг»;

р. поло́н (заст.) «полон; здобич, захоплена на війні; військовополонені», бр. пало́н «полон», др. полонъ «тс.; переслідування, полонені, здобич», п. plon «жнива, урожай; (мн.) плоди», ч. plen «виручка, прибуток, урожай, здобич», слц. plen «грабіж, здирство, спустошення (під час війни)», plien «тс.», нл. plon «дракон, змій; шакал; метеор; благодать, урожай», болг. плен «полон», м. плен «тс.; здобич, грабіж, пограбування», схв. пле̑н «здобич», слн. plén «тс.; трофей; пограбування», стсл. плѣнъ «тс.»;