ПОЛОНИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
по́ле
псл. polje «відкрите місце, простір; рівнина, поле; рілля», похідне від роlъ «широкий, плоский, порожній, неродючий»;
очевидно, споріднене з лат. раlam «відкрито, явно», шв. fala «рівнина, пустище», нвн. -falen (у назвах West-f., Ost-f.), а також з лит. plónas «тонкий», лтс. plâns «тс.; плоский, рівний», прус. plonis «тік, токовище», лат. plānus «плоский, рівний, прямий; площина, низина, низьке місце; рівна, горизонтальна поверхня», гр. πέλανος «жертовний пиріг (з борошна)», хет. раlḫi «широкий» і більш віддаленими двн. feld «поле», дісл. fold «земля, земна куля; суша, ґрунт», дангл. folde, днн. folda «тс.»;
іє. *р(е)lā- «плоский, рівний, прямий; широкий, простягнутий; площина, низина; рівнина, поле; розстилати», похідне від *реl- (*роl-) «широко відкрите рівне місце, простір»;
можливе також зіставлення з алб. shpall «відкриваю» (Jokl Studien 83–84) і вірм. hoł «земля, порох, ґрунт» (Meillet MSL 8, 154; Matzenauer LF 13, 177; Mіkkola Ursl. Gr. І 49, ІІІ 35), а також виведення з іє. *реl- «сірий», букв. «світлий» (Тrubačev ZfSl 3, 677);
менш імовірний зв’язок з стсл. полѣти «палати, горіти», пламѧ «полум’я» (Terras ZfSlPh 19, 120–121) або з слн. рéljati «гнати, вести» (Baudouin ZfSlPh 19, 120–121);
р. бр. по́ле «поле», др. поле «відкрите місце, поляна, луки, поле; степ; жителі степів; нива, рілля; місце битви», п. роle «поле, простір; зона, смуга, район», ч. слц. роle «тс.», вл. нл. роlo «поле, рівнина», полаб. рüli (рülš), болг. поле́, м. поле «тс.; долина», схв. пȍље «поле», слн. рólje «тс., рівнина», стсл. полѥ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запі́льний
«який знаходиться за полями»
передпі́лля
«смуга загороджень попереду головної лінії оборони при відсутності безпосереднього контакту з противником»
полі́вка
«невеликий польовий та лісовий гризун, подібний до миші; польова газета; [рівнина, поле, відкрите поле]»
полони́на́
«безліса ділянка в Карпатах, яка використовується для пасовиська та сінокосу; [гірська рівнина, пасовисько на верховині]»
полони́нка
«гуцульська обрядова пісня (виконується під час вигону худоби на полонини)»
полони́стий
«пологий, похилий, спадистий»
полоня́ни́к
«ведмідь, що живе на полонині»
польова́нець
«мисливець»
польо́ванє
«полювання»
польова́ть
«злучатися, паруватися»
(про корову)
польови́к
«жи-тель полів, рівнин; польовий біс»
польови́на
«поляна, невелике за розміром поле»
польо́вка
«газета або бойовий листок, що випускається на полі Л; (зоол.) польова миша, нориця, Hypudaeus arvalis Нед»
по́льский
«польовий»
полюва́ти
«шукати диких тварин з метою убити чи піймати їх; [мати бажання паруватися (про корову)]»
полюва́ч
«мисливець»
полю́х
«житель родючих, врожайних рівнин (навколо Коломиї); землероб із Поділля»
поля́вина
«поляна, рівнина, невеликий луг, звичайно на узліссі або серед лісу»
поля́на
«тс.; [відкрите поле; цілина Чаб; корова, народжена на вигоні Нед]»
поля́нець
поля́ни
«східнослов’янське плем’я, яке жило в Середньому Подніпров’ї»
поляни́н
поляни́ця
«тс.»
пулюва́ть
«злучатися»
(про свиней)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| shpall «відкриваю» | албанська |
| по́ле «поле» | білоруська |
| поле́ | болгарська |
| роlo «поле, рівнина» | верхньолужицька |
| hoł «земля, порох, ґрунт» | вірменська |
| πέλανος «жертовний пиріг (з борошна)» | грецька |
| folde | давньоанглійська |
| feld «поле» | давньоверхньонімецька |
| fold «земля, земна куля; суша, ґрунт» | давньоісландська |
| folda «тс.» | давньонижньонімецька |
| поле «відкрите місце, поляна, луки, поле; степ; жителі степів; нива, рілля; місце битви» | давньоруська |
| *р(е)lā- «плоский, рівний, прямий; широкий, простягнутий; площина, низина; рівнина, поле; розстилати» | індоєвропейська |
| *реl- «широко відкрите рівне місце, простір» (*роl-) | індоєвропейська |
| *реl- «сірий» | індоєвропейська |
| раlam «відкрито, явно» | латинська |
| plānus «плоский, рівний, прямий; площина, низина, низьке місце; рівна, горизонтальна поверхня» | латинська |
| plâns «тс.; плоский, рівний» | латиська |
| plónas «тонкий» | литовська |
| поле «тс.; долина» | македонська |
| роlo «поле, рівнина» | нижньолужицька |
| рüli (рülš) | полабська |
| роle «поле, простір; зона, смуга, район» | польська |
| polje «відкрите місце, простір; рівнина, поле; рілля» | праслов’янська |
| роlъ «широкий, плоский, порожній, неродючий» | праслов’янська |
| plonis «тік, токовище» | прусська |
| по́ле «поле» | російська |
| пȍље «поле» | сербохорватська |
| роle «тс.» | словацька |
| рéljati «гнати, вести» | словенська |
| рólje «тс., рівнина» | словенська |
| полѣти «палати, горіти» | старослов’янська |
| пламѧ «полум’я» | старослов’янська |
| полѥ «тс.» | старослов’янська |
| раlḫi «широкий» | хетська |
| роle «тс.» | чеська |
| fala «рівнина, пустище» | шведська |
полони́нка «гірський щеврик, Anthus spinoletta L.» (орн.)
похідне утворення від полони́на;
назва зумовлена тим, що цей птах гніздиться у верхній зоні Карпатських гір, на полонинах, не спускаючись у лісову зону (Воїнств.–Кіст. 276–277; Страутман 128);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| полони́на | українська |
поло́нка «кузька-хрестоносець, Anisoplia agriсola Fabr. (Poda)» (ент.)
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з по́ле або полони́на;
назва може бути зумовлена тим, що цей хрущ поширений у лісостеповій і степовій зонах (Горностаев 123; Плавильщиков 295, 302; Urania Tierr. Insekten 259);
пор. інші назви цієї комахи: нім. Feldlaubkäfer, букв. «польовий червневий хрущ», лат. agricola, букв. «землероб»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| agricola | латинська |
| Feldlaubkäfer | німецька |
| по́ле | українська |
| полони́на | українська |
поло́са́ «сторінка книги, журналу, газети (з р.); [смуга; місцевість, зона Нед; смуга лика НикНикЕЛ]»
псл. *pоlsa «смуга (землі, шкіри); пляма»;
очевидно, споріднене з снн. falge «поле під паром», бав. falg «тс.», англ. fallow «земля під паром», свн. valgen «орати, борознити», гал.-лат. olca «земля під ріллю», пов’язаними з іє. *pelk῀-/polk῀- «повертати, обертати», співвідносним з *pelg̑h-/polg̑h- «ковзати, повзти»;
менш обґрунтоване зближення з лит. pálšas «бляклий, блідий» (Mikl. ЕW 256) або з полони́на (Младенов 427);
р. полоса́ «смуга, полоса», бр. паласа́, пало́са «тс.», др. полоса «вузька ділянка землі», п. płosa «смужка землі, поле», ч. plasa «смужка землі», болг. пла́са «смужка шкіри», схв. пла̏са «грудка (льоду); пляма», [пласа̏] «смуга; нива, рілля», слн. plása «тс.», цсл. пласа «смужка шкіри»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
полоса́тий
«смугастий»
полосну́ти
«різнути, вдарити»
полосня́к
«невелика продовгувата височина»
полосува́ти
«бити; покривати смугами»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| fallow «земля під паром» | англійська |
| falg «тс.» | баварський |
| паласа́ | білоруська |
| пало́са «тс.» | білоруська |
| пла́са «смужка шкіри» | болгарська |
| полоса «вузька ділянка землі» | давньоруська |
| *pelk῀-/polk῀- «повертати, обертати» | індоєвропейська |
| *pelg̑h-/polg̑h- «ковзати, повзти» | індоєвропейська |
| pálšas «бляклий, блідий» | литовська |
| płosa «смужка землі, поле» | польська |
| *pоlsa «смуга (землі, шкіри); пляма» | праслов’янська |
| полоса́ «смуга, полоса» | російська |
| пла̏са «грудка (льоду); пляма» | сербохорватська |
| пласа̏ «смуга; нива, рілля» | сербохорватська |
| valgen «орати, борознити» | середньоверхньнімецька |
| falge «поле під паром» | середньонижньонімецька |
| plása «тс.» | словенська |
| полони́на | українська |
| пласа «смужка шкіри» | церковнослов’янська |
| plasa «смужка землі» | чеська |
| olca «земля під ріллю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України