ПОБЕДА — ЕТИМОЛОГІЯ

побі́да «перемога, [біда, горе Нед]»

пізнє псл. poběda «тс., війна; біда», пов’язане з poběditi «скривдити», běda «біда»;
р. болг. побе́да, др. побѣда «перемога, війна», м. победа, схв. пȍбеда, цсл. стсл. побѣда «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

побіджа́ти «перемагати»
побіди́тель «переможець»
побі́дник «тс.»
побіжда́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
побе́да болгарська
побѣда «перемога, війна» давньоруська
победа македонська
poběda «тс., війна; біда» праслов’янська
poběditi «скривдити» праслов’янська
běda «біда» праслов’янська
побе́да російська
пȍбеда сербохорватська
побѣда «тс.» старослов’янська
побѣда «тс.» церковнослов’янська

побіди́т «металокерамічний твердий сплав»

запозичення з російської мови;
р. победи́т «тс.» утворено в 1929 р. від іменника побе́да «перемога»;
бр. пабядзі́т «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пабядзі́т «тс.» білоруська
победи́т «тс.» російська
побе́да «перемога» російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України