ПИРХНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
пирх (вигук для передачі вильоту)
очевидно, звуконаслідувальне утворення, паралельне до по́рхати, пу́рхати;
вважається також (Machek ESJČ 483) пов’язаним з давнім коренем іє. *pers- «утікати», наявним у хет. pars- «тс.»;
р. [пы́ркнуть] «злетіти», бр. пы́рхаць «пурхати», п. pierzchnąć «пурхнути; утекти», ч. prchati «утікати; звітрюватися, випаровуватися», слц. pŕchat’ «тс.», вл. pjerchać «пурхати», pjerchnyć, нл. pjerchaś, болг. пъ́рхам «тс.», схв. пр́хнути «пурхнути, полетіти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пе́рхати
«пурхати; неспокійно стрибати ВеЗн»
перхну́ти
«побігти; набігти, наїхати»
пи́рхати
«злітати»
пи́рхнути
«пролетіти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пы́рхаць «пурхати» | білоруська |
| пъ́рхам «тс.» | болгарська |
| pjerchać «пурхати» | верхньолужицька |
| pjerchnyć «пурхати» | верхньолужицька |
| *pers- «утікати» | індоєвропейська |
| pjerchaś | нижньолужицька |
| pierzchnąć «пурхнути; утекти» | польська |
| пы́ркнуть «злетіти» | російська |
| пр́хнути «пурхнути, полетіти» | сербохорватська |
| pŕchat' «тс.» | словацька |
| по́рхати | українська |
| пу́рхати | українська |
| pars- «тс.» | хетська |
| prchati «утікати; звітрюватися, випаровуватися» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України