ПЕЛЕВНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пеле́вня «стайня, хлів; стодола»
похідне утворення від *пелева «полова» (пор. р. [пеле́ва, пел¸ва] «тс.», яке зводиться до псл. peleva, що було варіантом звукової форми *pelva «тс.». – Фасмер ІІІ 227, 312, 317; Преобр. ІІ 97; Brückner 418; Machek ESJČ 459. – Див. ще поло́ва;
р. [пеле́вня] «по- лівник», п. ст. plewnia, ч. [plévňa, plevník], слц. plevinec, plevník, plevín «тс.», болг. пле́вня «будова для зберігання полови, соломи, сіна», пле́вник, м. плевна, схв. плȇвња «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пелевен
пеле́ве́нь
пеле́вни́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пле́вня «будова для зберігання полови, соломи, сіна» | болгарська |
пле́вник | болгарська |
плевна | македонська |
plewnia (ст.) | польська |
peleva | праслов’янська |
*pelva | праслов’янська |
пеле́ва | російська |
пел¸ва | російська |
пеле́вня «по- лівник» | російська |
плȇвња «тс.» | сербохорватська |
plevinec «тс.» | словацька |
plevník «тс.» | словацька |
plevín «тс.» | словацька |
*пелева «полова» (пор. р. [пеле́ва, пел¸ва] «тс.», яке зводиться до псл. peleva, що було варіантом звукової форми *pelva «тс.». -- Фасмер ІІІ 227, 312, 317; Преобр. ІІ 97; Brückner 418; Machek ESJČ 459. -- Див. ще поло́ва. | українська |
plévňa | чеська |
plevník | чеська |
поло́ва «відходи (насіннєві плівки, лушпиння) від обмолоту й очищення зерна хлібних злаків, льону»
псл. *pelva «полова, солома», пов’язане з *pelvelъ «бур’ян», *pelti «полоти»;
споріднене з прус. pelwo «полова», лит. ст. pẽlūs, лтс. pęlus, pęlаvas, лат. palea, дінд. pаlā́vāḥ (мн.) «тс.»;
р. [поло́ва́] «полова», бр. пало́ва «тс.», др. полова «солома», п. plewa «полова», [plowa], ч. слц. pleva, plevy (мн.), вл. pluwa, pluwy (мн.), нл. plowa, plowy (мн.), полаб. plåvoi (мн.) «тс.», болг. пля́ва «солома», м. плева «полова», схв. пле̏ва, слн. pléva, стсл. плѣва «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пеле́вник
пели́вня
«тс.»
полі́вни́к
«половник (Ме); курінь під льохом Мо»
поло́в'яний
«виготовлений з полови»
полов'я́ник
«місце, куди зсипають полову»
полова́стий
«з половою»
полове́нь
«сарай для полови Чаб; приміщення для зберігання вуликів з бджолами в зимовий час»
поло́ви́ця
«тс.»
поло́вник
«місце, куди зсипають полову; [вид хліва для полови; хлів, де зимою перебувають вівці й телята (у Галичині)]»
поло́вня
«половник»
поло́мни́к
полу́ник
споло́віти
«очистити (збіжжя) промиванням»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пало́ва «тс.» | білоруська |
пля́ва «солома» | болгарська |
pluwa (мн.) | верхньолужицька |
pluwy (мн.) | верхньолужицька |
pаlā́vāḥ «тс.» (мн.) | давньоіндійська |
полова «солома» | давньоруська |
palea | латинська |
pęlus | латиська |
pęlаvas | латиська |
плева «полова» | македонська |
plowa (мн.) | нижньолужицька |
plowy (мн.) | нижньолужицька |
plåvoi «тс.» (мн.) | полабська |
plewa «полова» | польська |
*pelva «полова, солома» | праслов’янська |
*pelvelъ «бур’ян» | праслов’янська |
*pelti «полоти» | праслов’янська |
pelwo «полова» | прусська |
поло́ва́ «полова» | російська |
пле̏ва | сербохорватська |
pleva (мн.) | словацька |
plevy (мн.) | словацька |
pléva | словенська |
плѣва «тс.» | старослов’янська |
plowa | українська |
pleva (мн.) | чеська |
plevy (мн.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України