ПЕК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пек (заст., у виразі пек тобі, цур виражає досаду, відсторонення, відмову, незадоволення, бажання відвернути що-небудь, позбутися когось, чогось)
«[слов’янський бог пекла]»;
виникло, очевидно, з др. пеклъ, пеколъ, пекълъ «смола», що походить від стсл. пьклъ «смола; пекло»;
п. [pek (tobie)] (очевидно, з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
відпе́катися
запе́кати
«запроторити»
пек-пе́ком
(лайка)
пе́кати
«відстороняти, відганяти»
пе́катися
«цуратися»
пеци
(у лайці бодай тя пеци били)
спе́катися
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пеклъ | давньоруська |
пеколъ | давньоруська |
пекълъ «смола» | давньоруська |
pek (tobie)] (очевидно, з укр.) | польська |
пьклъ «смола; пекло» | старослов’янська |
пек «речовина, яка залишається після перегонки деревного, торф’яного або кам’яновугільного дьогтю та дистиляції жирних кислот»
гол. pek «смола», як і нвн. Pech, англ. pitch «тс.», походить від лат. pix (род. в. picis), спорідненого з гр. πίσσα, лит. pikis «тс.», стсл. пьклъ «тс.; пекло»;
запозичення з голландської мови;
р. бр. болг. пек, п. pak «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пік
«смола, якою смолять човни та канати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
pitch «тс.» | англійська |
пек | білоруська |
пек | болгарська |
pek «смола» | голландська |
πίσσα | грецька |
pix (род. в. picis) | латинська |
pikis «тс.» | литовська |
Pech | нововерхньонімецька |
pak «тс.» | польська |
пек | російська |
пьклъ «тс.; пекло» | старослов’янська |
петь «пек» (виг.)
результат видозміни вигуку пек, очевидно, зближеного з геть;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пек | українська |
геть | українська |
цурпе́к «пізно народжене ягня»
результат злиття й субстантивації вигуків закляття цур і пек, оскільки ягнята, народжені після весняного підрахунку приплоду, сприймалися як щось незвичайне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цурпе́ка
«тс.»
(мн.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цур | ? |
пек | ? |
опі́ка «піклування, догляд; нагляд»
в українській мові, можливо, запозичене з польської або з російської;
генетично пов’язане з др. пеку ся (печи ся) «турбуюся», стсл. пєкѫ сѧ (пєшти сѧ) «тс.» і, далі, з псл. pekǫ (*pekti) «печу (пекти)»;
р. болг. опе́ка, бр. апе́ка, п. opieka, ст. opiek, ч. opěka, ст. pěče, слц. opeka (з р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
опека́льник
опе́кун
опіка́ти(ся)
опі́кува́тися
опі́ку́н
опіку́нство
опіку́нський
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
апе́ка | білоруська |
опе́ка | болгарська |
пеку «турбуюся» (печи ся) | давньоруська |
ся «турбуюся» (печи ся) | давньоруська |
opieka | польська |
pekǫ «печу (пекти)» (*pekti) | праслов’янська |
опе́ка | російська |
opeka (з р.) | словацька |
пєкѫ сѧ «тс.» (пєшти сѧ) | старослов’янська |
opěka | чеська |
opiek | ? |
pěče | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України