ПАТРИЦІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
патри́цій «представник родової знаті в Давньому Римі; (у середньовіччі) представник міської аристократії»
запозичення з латинської мови;
лат. patricius «належний до родової римської знаті» утворене від pater «батько, предок; родоначальник; (мн.) патриції»;
р. болг. патри́ций, бр. патры́цый, п. patrycjusz, ч. patricij, patricius, слц. вл. patricij, м. патри́циj, схв. пàтрӣцӣj, слн. patrícij;
Фонетичні та словотвірні варіанти
патриціа́нка
патриціа́нський
патриціа́т
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| патры́цый | білоруська |
| патри́ций | болгарська |
| patricij | верхньолужицька |
| patricius «належний до родової римської знаті» | латинська |
| pater «батько, предок; родоначальник; (мн.) патриції» | латинська |
| патри́циj | македонська |
| patrycjusz | польська |
| патри́ций | російська |
| пàтрӣцӣj | сербохорватська |
| patricij | словацька |
| patrícij | словенська |
| patricij | чеська |
| patricius | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України