ПАСХАЛІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
Па́сха «Великдень; іудейське свято на честь виходу з єгипетського рабства»
запозичення з грецької мови;
гр. πάσχα «тс.» походить від арам. pasḥā «пасхальне ягня, свято Пасхи», пов’язаного з гебр. pǣsaḥ «тс.»;
форма пасхальний утворена під впливом слат. paschālis;
р. Па́сха, др. Пасха, п. Pascha, ч. слц. Pascha, болг. Па́сха, м. Пасха (єврейське свято), схв. Па̏сха «тс.», слн. Pasha, стсл. Пасха;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Па́ска
«Великдень»
(розм.)
пасха́лія
«таблиця для визначення часу святкування Великодня та інших свят»
пасха́льний
«великодній»
пасхови́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pasḥā «пасхальне ягня, свято Пасхи» | арамейська |
| Па́сха | болгарська |
| pǣsaḥ «тс.» | гебрайська |
| πάσχα «тс.» | грецька |
| Пасха | давньоруська |
| Пасха (єврейське свято) | македонська |
| Pascha | польська |
| Па́сха | російська |
| Па̏сха «тс.» | сербохорватська |
| paschālis | середньолатинська |
| Pascha | словацька |
| Pasha | словенська |
| Пасха | старослов’янська |
| Pascha | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України