ПАСИНОК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
па́синок «нерідний син одного з членів подружжя; боковий пагін рослини»
прус. passons, лит. pósūnis «тс.» є запозиченнями зі слов’янських мов;
псл. pasynъkъ, утворене за допомогою префікса ра- від іменника syn(ъkъ);
р. па́сынок, бр. па́сынак, др. пасынъкъ, п. pasynek, болг. [па́синче], м. пасинок;
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́сениця
«нерідна дочка»
пасинкува́льниця
пасинкува́ти
«обрізувати бокові пагони рослин»
па́си́ння
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́сынак | білоруська |
| па́синче | болгарська |
| пасынъкъ | давньоруська |
| pósūnis «тс.» | литовська |
| пасинок | македонська |
| pasynek | польська |
| pasynъkъ | праслов’янська |
| syn(ъkъ) | праслов’янська |
| passons | прусська |
| па́сынок | російська |
син
псл. synъ *sūnus;
споріднене з лит. sūnùs, прус. souns, дінд. sūnúḥ, ав. hūnu-, гот. sunus, дісл. sunr, sonr, дангл. двн. sunu, гр. υἱύς, υἱός;
пов’язується з дінд. sū́te «народжує, створює», sū́tiḥ «народження», sū́tuḥ «вагітність», ав. hunāmi «народжую», ірл. suth «народження, плід»;
пор. дінд. sutáḥ «син»;
іє. *seu-, sū- «народжувати»;
р. бр. сын, др. сынъ, п. ч. слц. вл. нл. syn, болг. м. син, схв. cи̑н, слн. sín, стсл. сынъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́синовити
«виключити з родини»
па́семок
«пасинок»
па́симє
«пасиння»
пасимкува́ти
пасинкува́льниця
пасинкува́ти
па́си́ння
па́синок
сина́ш
сина́шко
синеня́
сини́сько
сини́ха
«невістка»
сині́вство
сині́вський
си́нко
синни́й
«синовній»
синова́
«невістка»
сино́ве́ць
«син, племінник (син брата) СУМ, Нед; прийомний син НЗ УжДУ 26»
синови́ць
«племінник (син брата)»
синови́ця
«племінниця (дочка брата)»
синові́й
«син»
сино́вній
сино́к
синя́тко
усинови́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hūnu- | авестійська |
| hunāmi «народжую» | авестійська |
| сын | білоруська |
| син | болгарська |
| syn | верхньолужицька |
| sunus | готська |
| υἱύς | грецька |
| υἱός | грецька |
| sunu | давньоанглійська |
| sunu | давньоверхньонімецька |
| sūnúḥ | давньоіндійська |
| sū́te «народжує, створює» | давньоіндійська |
| sū́tiḥ «народження» | давньоіндійська |
| sū́tuḥ «вагітність» | давньоіндійська |
| sutáḥ «син» | давньоіндійська |
| sunr | давньоісландська |
| sonr | давньоісландська |
| сынъ | давньоруська |
| *seu- | індоєвропейська |
| sū- «народжувати» | індоєвропейська |
| suth «народження, плід» | ірландська |
| sūnùs | литовська |
| син | македонська |
| syn | нижньолужицька |
| syn | польська |
| synъ | праслов’янська |
| *sūnus | праслов’янська |
| *sūnus | праслов’янська |
| souns | прусська |
| сын | російська |
| cи̑н | сербохорватська |
| syn | словацька |
| sín | словенська |
| сынъ | старослов’янська |
| syn | чеська |
па́скли́н «клин, яким прикріплюють косу до кісся; леміш»
не зовсім ясне;
очевидно, утворене з префікса па- та іменника клин, первісно як назва меншої (допоміжної) з двох плішок, що вживалися для прикріплення коси;
походження елемента -с- неясне;
п. [paskwil] «частина замка, в якій ключ з’єднується з пружиною; вид засува», [paszkwil] «тс.» (з укр.?);
Фонетичні та словотвірні варіанти
па́сень
па́синок
па́сквин
па́сквинь
па́сквіль
па́скиль
па́скин
па́склень
па́склинь
па́склін
па́сколень
па́скрин
па́скувінь
па́спилін
па́сплин
па́ст(к)олень
пастили́н
па́стинь
па́стлинь
пастовень
па́столь
па́сцил
па́сцинь
па́цклин
пла́скінь
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| paskwil «частина замка, в якій ключ з’єднується з пружиною; вид засува» | польська |
| paszkwil «тс.» (з укр.?) | польська |
| клин | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України