ОЦУПОК — ЕТИМОЛОГІЯ
о́цу́пок «обрубок, уламок»
очевидно, похідне утворення від звуконаслідувального кореня [цуп] (звук від удару при відрубуванні);
р. [оцупок] «обрубок дерева», [оцы́пок] «товста палка, кийок», бр. [ацу́пак] «оцупок; малорослий товстун; телепень», п. ocupek «коротка, але товста колода дерева» (з укр.?);
Фонетичні та словотвірні варіанти
оцо́пок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ацу́пак «оцупок; малорослий товстун; телепень» | білоруська |
| ocupek «коротка, але товста колода дерева» (з укр.?) | польська |
| оцупок «обрубок дерева» | російська |
| оцы́пок «товста палка, кийок» | українська |
| цуп (звук від удару при відрубуванні) | ? |
оцу́палок «оцупок»
очевидно, результат контамінації слів о́цу́пок і цур(у)па́лок (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́цу́пок | ? |
| цур(у)па́лок | ? |
о́цяпок «обгорілий кінець скіпки»
очевидно, результат контамінації слів о́цу́пок «обрубок, уламок» і [ця́пка] «цятка, пляма»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́цу́пок «обрубок, уламок» | ? |
| ця́пка «цятка, пляма» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України