ОТОЧА — ЕТИМОЛОГІЯ
ото́ча (у сполученні [о. окоча] «час від часу, зрідка»)
результат злиття і стягнення виразу др. о то чина «в той час, тоді»;
форма [око́ча] «коли» утворилася за аналогією до оточа від співвідносного із займенником то займенникового елемента ко-;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
о «в той час, тоді» | давньоруська |
то «в той час, тоді» | давньоруська |
чина «в той час, тоді» | давньоруська |
око́ча «коли» | ? |
оточа | ? |
то | ? |
ко- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України