ОТАМАН — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з кримсько-татарської мови;

крим.-тат. атаман «великий батько, найстарший» пов’язане з ата «батько» (-ман – збільшувальний суфікс);

у татар спочатку, очевидно, означало «старший пастух», букв. «батько пастухів»;

ці ж отамани верховодили і під час грабіжницьких наскоків на українські землі;

з української мови проникло в сусідні, а через російське посередництво як вторинне запозичення – і в сучасні тюркські мови (татарську, киргизьку, казахську, азербайджанську);

виведення з нім. Hauptmann (‹ heubtmann) (Mikl. EW 5; Bern. I 378) помилкове;

р. бр. атама́н, др. ватаманъ, п. ч. слц. ataman;

через польську мову запозичене з середньоверхньонімецької;

свн. houbetman, heuptman «командир, командувач» (нвн. Háuptmann «капітан») є складним словом, утвореним з houbet, heupt «голова» (нвн. Haupt «тс.»), спорідненого з лат. caput «тс.», і man «чоловік, людина» (нвн. Mann), спорідненого з дінд. mánus- «тс.», псл. mǫžь, укр. муж;

п. -е- (в hetman) указує на східносередньонімецький діалект, де свн. öu дає ē, як на безпосереднє джерело запозичення;

твердження про зв’язок з ота́ман (Горяев 1892, 2; Bern. І 378) безпідставне;

р. бр. ге́тман, п. hetman, рідк. etman, ст. hejtman, hewtman, hertman, ч. зает. hejtman «капітан; головнокомандувач; староста», ст. hajtman, hýtman, hajp(t)man, haup(t)man, ha(u)tman, hútman, слц. заст. hajtman «капітан; вартівник», вл. hejtman «капіtan; староста», нл. hejtman «начальник»;