ОСТРИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
го́стрий
псл. ostrъ ‹ *osr-os;
споріднене з лит. aštrùs «гострий», ст. aštras, лтс. [astras] «тс.», дінд. áśriḥ «кут; кант; вістря», ašániḥ «вістря стріли, стріла», гр. ἄκρος «гострий», ἄκρον «вістря», лат. ācer «гострий», acūtus «тс.», вірм. asełn «голка», дірл. ēr (‹*akros) «високий», алб. άϑεtε «терпкий; кислий», іє. *ak-r-os «гострий»;
р. о́стрый, [ви́строй], бр. во́стры, го́стры, др. остръ, п. ostry, ч. слц. ostrý, вл. wótry, нл. wotšy, болг. о́стър, м. остар, схв. ȍштар, слн. óster, стсл. остръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ocmpímu
ocmpúmu
ві́стря
го́стрик
(зоол.)
гостри́ло
«прилад для гостріння коси»
гостри́льний
гостри́льник
гостри́ти
гострі́й
«лезо»
гострота́
гострува́тий
гостру́ха
гостря́к
«вістря»
о́йстри
осmpі́нь
«гострота; вершина, вістря»
остривни́й
«гострильний, точильний»
о́стрий
острота́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| άϑεtε «терпкий; кислий» | албанська |
| во́стры | білоруська |
| о́стър | болгарська |
| wótry | верхньолужицька |
| asełn «голка» | вірменська |
| ἄκρος «гострий» | грецька |
| áśriḥ «кут; кант; вістря» | давньоіндійська |
| ēr «високий» (‹*a$kros) | давньоірландська |
| остръ | давньоруська |
| ācer «гострий» | латинська |
| astras «тс.» | латиська |
| aštrùs «гострий» | литовська |
| остар | македонська |
| wotšy | нижньолужицька |
| ostry | польська |
| ostrъ | праслов’янська |
| о́стрый | російська |
| ȍштар | сербохорватська |
| ostrý | словацька |
| óster | словенська |
| остръ | старослов’янська |
| ви́строй | українська |
| го́стры | українська |
| ostrý | чеська |
| aštras | ? |
| ašániḥ «вістря стріли, стріла» | ? |
| ἄκρον «вістря» | ? |
| acūtus «тс.» | ? |
| *ak-r-os «гострий» | ? |
острово́вна «свиня»
складне слово, утворене з кореня прикметника (г)о́стрий та іменника во́вна;
можливо, виникло як табуїстична назва свині: «тварина з гострою вовною, тобто щетиною»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́стрий | ? |
| во́вна | ? |
| свині: «тварина з гострою вовною, тобто щетиною» | ? |
острогі́н «полин астрагон, Artemisia dracunculus L.» (бот.)
результат фонетичної видозміни назви естраго́н «тс.», зближеної з [о́стрий] «гострий», через гострий запах цієї рослини;
р. [остраго́н], бр. [острого́н] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
остраґон
острого́н
остроґон
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| острого́н «тс.» | білоруська |
| остраго́н | російська |
| естраго́н «тс.» | ? |
| о́стрий «гострий» | ? |
остроїста «розторопша плямиста, Silybium marianum Gaertn.» (бот.)
очевидно, складне утворення з основ (г)о́стрий та ост(ь) (→ ість), тобто гостроо́ста;
назва зумовлена наявністю колючок на листі й квітах цієї рослини (Федченко–Флеров 1013);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́стрий (→ ість) | ? |
| ост(ь) (→ ість) | ? |
| гостроо́ста | ? |
острокол «біловус стиснутий, мичка, Nardus stricta L.» (бот.)
складне утворення з основ о́стрий і кіл, род. в. кола́;
назва зумовлена тим, що у біловуса високі стебла, загострені волоті без остюків або з коротеньким остюком, подібні до гострих кілків (Федченко–Флеров 138);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́стрий | ? |
| кіл | ? |
| кола́ | ? |
| кола́ | ? |
остролодник «гострокильник волосистий, Oxytropis pilosa (L.) DC.» (бот.)
складне утворення з основ (г)о́стрий і [ло́дка] «човен», часткова калька наукової назви oxytropis (від гр. ὀξύς «гострий» і τρόπις «кіль»), букв. «гострокільник»;
назва зумовлена тим, що човник квітки цієї рослини з одного боку має загострення (Нейштадт 351–352);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́стрий «човен» | ? |
| ло́дка «човен» | ? |
остромолоч «молочай кипарисовидний, Euphorbia cyparissias L.» (бот.)
складне утворення з основ (г)о́стрий і [мо́лоч] «молочай»;
назва зумовлена загостреною, кипарисоподібною формою та білим молочним соком у стеблі й листі цієї рослини (Вісюліна–Клоков 162);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́стрий «молочай» | ? |
| мо́лоч «молочай» | ? |
острота́ «крохаль, Mergus L.» (орн.)
похідне утворення від [о́стрий] «гострий»;
назва зумовлена, очевидно, гострим видовженим дзьобом крохаля (Птицы СССР 118);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| о́стрий «гострий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України