ОСОКА — ЕТИМОЛОГІЯ

осо́ка́ «Carex L.» (бот.)

псл. [osoka], очевидно, пов’язане чергуванням голосних із *sěkti «сікти, різати» (пор. діалектні назви осоки: різчина, різій, різійка, різуха та ін.);
не виключений, проте, й зв’язок з коренем os- «гострий» (Mikl. EW 227, 290), др. остръ, укр. осо́т (пор. діалектні назви осоки: укр. остриця, ч. ostřice, слц. ostrica, болг. остри́ца, схв. о̀штрица «тс.», а також лит. ãšaka «(риб’яча) кістка; гостря», лтс. asaka «риб’яча кістка»);
р. осо́ка́, бр. асака́, п. osoka;
Фонетичні та словотвірні варіанти

осокі́сний (у виразі осокі́сне боло́то «рівне, сухе місце на болоті, де росте осока»)
осоко́ві
осоча «осока житня, Carex secalina Wahl.»
осо́чина «осока»
осо́чистий «зарослий осокою; змішаний з осокою»
осочниця «осока, Carex arenaria L.»
осочня́к «зарості осоки»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
асака́ білоруська
остръ давньоруська
asaka «риб’яча кістка» латиська
osoka польська
osoka праслов’янська
осо́ка́ російська
осо́т (пор. діалектні назви осоки: укр. остриця, ч. ostřice, слц. ostrica, болг. остри́ца, схв. о̀штрица «тс.», а також лит. ãšaka «(риб’яча) українська
*sěkti «сікти, різати» (пор. діалектні назви осоки: різчина, різій, різійка, різуха та ін.) ?
os- «гострий» ?

оситня́г «ситняг, Heleocharis R. Br.; ситник, оситняк, Juncus L.; [сусак зонтичний, Butomus umbellatus L.]» (бот.)

результат видозміни слова ситня́г;
початкове о- з’явилося, мабуть, під впливом слів осо́т, осока́ та інших подібних назв рослин;
Фонетичні та словотвірні варіанти

осетни́к «ситник розлогий, Juncus effusus L.»
оситник «куга Табернемонтана, Schoenoplectus tabernaemontani Gmel.»
оситняжок «тс.»
оситня́к «ситник, Juncus L.; [сусак зонтичний Mak]»
осітня́г
осітня́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ситня́г ?
о- ?
осо́т ?
осока́ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України