ОПОЛОНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

результат перенесення назви розливної ложки з довгою ручкою на пуголовка за зовнішньою схожістю;

р. [ополо́венки] «пуголовки», [поло́ник] «пуголовок», бр. апало́нік, пало́нік «тс.»;

здається непереконливим припущення (ЭСБМ 1, 120) про перенесення на корж назви розливної ложки, за допомогою якої наливають тісто;

не зовсім ясне;

очевидно, результат фонетичної видозміни запозиченого п. [apalonek, apaloniec] «печений хліб», пов’язаного з palić «палити»;

очевидно, результат видозміни форми ополо́ник ([апало́ник, апало́нік]) «тс.»;

результат перенесення назви [ли́жка] «ложка», зумовленого певною подібністю тіла пуголовка до ложки;

пор. також ополо́ник «велика ложка» і «[пуголовок]»;

псл. polъ «черпак», [*polnikъ (‹ *pelnikъ?)] «полоник», пов’язане з *pelti «полоти; вичерпувати», palati «провіювати»;

р. поло́вник, уполо́вник, [уполо́вня], бр. пало́нік, апало́нік, др. уполовьникъ, м. испол «ківш для вичерпування води з човна», схв. [ìspȏ] «тс.», [palj] «черпак», слн. pól «тс.», цсл. полъ «пристосування для черпання», исполъ, съполъ «тс.»;