ОБОРІГ — ЕТИМОЛОГІЯ

оборі́г «повітка на чотирьох стовпах для зберігання сіна, необмолоченого збіжжя»

псл. *borgъ, *oborgъ, пов’язані чергуванням голосних з *(о)bergti «(о)берегти»;
твердження відносно протетичного характеру о (Кравчук УМШ 1957/4, 79) безпід-ставне;
р. [оборо́г] «стіг», п. bróg «скирта, стіг; купа», ч. [obrah], ст. brh, brah «тс.», вл. bróžeń (bróžnje) «повітка», нл. brožnja «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

борі́г
оборі́в «тс.»
о́боро́жень «стовп в оборозі»
оборо́жина «тс.»
оборо́жиско «місце, де був оборіг»
оборожи́ще «великий оборіг»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bróžeń «повітка» (bróžnje) верхньолужицька
brožnja «тс.» нижньолужицька
bróg «скирта, стіг; купа» польська
*borgъ праслов’янська
оборо́г «стіг» російська
obrah чеська
*oborgъ ?
*(о)bergti «(о)берегти» ?
brh «тс.» ?
brah «тс.» ?

збережі́ти (у виразі з. сіножа́ть «висушити й зробити добре сіно»)

очевидно, пов’язане з берегти́, борі́г, оборі́г «пристрій для зберігання сіна» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
берегти́ ?
борі́г ?
оборі́г «пристрій для зберігання сіна» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України