ОБОРІГ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
оборі́г «повітка на чотирьох стовпах для зберігання сіна, необмолоченого збіжжя»
псл. *borgъ, *oborgъ, пов’язані чергуванням голосних з *(о)bergti «(о)берегти»;
твердження відносно протетичного характеру о (Кравчук УМШ 1957/4, 79) безпід-ставне;
р. [оборо́г] «стіг», п. bróg «скирта, стіг; купа», ч. [obrah], ст. brh, brah «тс.», вл. bróžeń (bróžnje) «повітка», нл. brožnja «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
борі́г
оборі́в
«тс.»
о́боро́жень
«стовп в оборозі»
оборо́жина
«тс.»
оборо́жиско
«місце, де був оборіг»
оборожи́ще
«великий оборіг»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
bróžeń «повітка» (bróžnje) | верхньолужицька |
brožnja «тс.» | нижньолужицька |
bróg «скирта, стіг; купа» | польська |
*borgъ | праслов’янська |
оборо́г «стіг» | російська |
obrah | чеська |
*oborgъ | ? |
*(о)bergti «(о)берегти» | ? |
brh «тс.» | ? |
brah «тс.» | ? |
збережі́ти (у виразі з. сіножа́ть «висушити й зробити добре сіно»)
очевидно, пов’язане з берегти́, борі́г, оборі́г «пристрій для зберігання сіна» (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
берегти́ | ? |
борі́г | ? |
оборі́г «пристрій для зберігання сіна» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України