НІМЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

нім «поки»

запозичення з польської мови;
п. nim «поки, перш ніж, перед тим як» виникло з ст. im «тс.», що за походженням є формою місц. в. одн. від займенника on «він»;
бр. [нім] «перш ніж»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
нім «перш ніж» білоруська
nim «поки, перш ніж, перед тим як» польська
im «тс.» польська
on «він» польська

німи́й

помилковими є зіставлення з двн. neiman «говорити» (Wiedemann ВВ 28, 54–55) або з дангл. benoeman «обібрати» (припускається первісне значення «позбавлений (мови)» (Neisser ВВ 30, 303), як і виведення з ně- і -ьmъ (Миккола РФВ 48, 270);
припускається також (Гамкрелидзе–Иванов 472–473) іє. *nē-mn-, букв. «не говорячий», утворене з частки ne «не» і основи *men-/mn̥- «думати, говорити»;
очевидно, іє. *mem-, звуконаслідувальне, як нвн. mummeln «невиразно говорити, мимрити», англ. mumble «тс.», укр. ми́мрити, р. мя́млить «мимрити», п. [momotać] «незрозуміло говорити, белькотати», [mamotać] «тс.», ч. mumlat «бурчати», схв. мỳмлати, мỳмљати «бурмотати», слн. momljáti «бурмотати, бурчати»;
псл. němъ «який заїкається, який говорить невиразно, незрозуміло; німий» з давнішого *měmъ «який заїкається, який говорить невиразно», очевидно, спорідненого з лтс. mḕms «німий», memeris «заїка», męmulis «тс.», хет. mema- «говорити»;
р. немо́й «німий», бр. нямы́ «тс.», др. нѣмыи «німий; який говорить невиразно, незрозуміло», п. niemy «німий», ч. ňemý, слц. nemý, вл. němy, нл. nimy, němy, болг. ням, м. нем, схв. нȇм, слн. ném, стсл. нѣмъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нє́мтур «німа людина, мовчун Ме; недорікуватий Па»
німа́к «німий»
німа́н «тс.»
німаня «німа»
німе́нь «німий»
німе́нький «трохи німий, заїкуватий»
німина́ «безсловесна істота, тварина; [худоба Досл. і мат. IV]»
німіна «худоба»
німі́ти
ні́мко «мовчки»
ні́мно «хтось стає соромливим, розстроєним»
німо́та
німоті́ти «німувати»
німо́тний
німо́тствувати
німту́р «німа людина»
німтура́ «тс.»
німува́ти
німува́тий «заїкуватий; мовчазний»
німча́к «німа людина»
оніми́ти «зробити німим»
онімі́ти
по́німо «потай»
уніма́ти «німіти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mumble «тс.» англійська
нямы́ «тс.» білоруська
ням болгарська
němy верхньолужицька
benoeman «обібрати» (припускається первісне значення «позбавлений (мови) давньоанглійська
neiman «говорити» давньоверхньонімецька
нѣмыи «німий; який говорить невиразно, незрозуміло» давньоруська
*nē-mn- індоєвропейська
*men-/mn̥- «думати, говорити» індоєвропейська
*mem- індоєвропейська
mḕms «німий» латиська
memeris «заїка» латиська
męmulis «тс.» латиська
нем македонська
nimy нижньолужицька
němy нижньолужицька
mummeln «невиразно говорити, мимрити» нововерхньонімецька
momotać «незрозуміло говорити, белькотати» польська
mamotać «тс.» польська
niemy «німий» польська
němъ «який заїкається, який говорить невиразно, незрозуміло; німий» праслов’янська
*měmъ «який заїкається, який говорить невиразно» праслов’янська
мя́млить «мимрити» російська
немо́й «німий» російська
мỳмлати сербохорватська
мỳмљати «бурмотати» сербохорватська
нȇм сербохорватська
nemý словацька
momljáti «бурмотати, бурчати» словенська
ném словенська
нѣмъ «тс.» старослов’янська
ми́мрити українська
mema- «говорити» хетська
mumlat «бурчати» чеська
ňemý чеська

нема́є

результат злиття виразу не ма́є, що складається із заперечної частки не і 3-ї ос. одн. дієслова ма́ти;
р. [нема́], бр. няма́, п. niema, [nima, niama], болг. ня́ма, м. нема, схв. не́ма;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нема
нема́нє «відсутність»
нема́ть «нема»
німа «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
няма́ білоруська
ня́ма болгарська
нема македонська
niema польська
nima польська
niama польська
нема́ російська
не́ма сербохорватська
не українська
ма́є українська
не українська

ним (ор. в. одн. займенника 3-ї ос.)

псл. nimь, njego, njemu, njejě, njeji, njejǫ як результат приєднання до форм jimь, jego і т. д. кінцевого n з прийменників *vъn, *kъn, *sъn (*sъn jimь › sъ njimь, *kъn jemu › kъ njemu і т. д.);
р. ним, него́, нему́, н¸м, ни́ми, них, не¸, ней, бр. ст. нимъ, него, др. нимь, него, нему, нихъ, неѣ, неи, нею, п. nim, niego, ч. ním, něho, слц. ním, neho, вл. nim, njeho, нл. njogo, болг. не́го (зн. в.), не́му, м. него (зн. в.), ним (дав. в. мн.), схв. њȗм, њèга, слн. njím, njȇga, стсл. нєго, нь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

не́ї
не́ю
ни́ми
них
ній
нім
ньо́го
ньо́му
ню
Етимологічні відповідники

Слово Мова
нимъ білоруська
него білоруська
не́го (зн. в.) болгарська
не́му болгарська
nim верхньолужицька
njeho верхньолужицька
нимь давньоруська
него давньоруська
нему давньоруська
нихъ давньоруська
неѣ давньоруська
неи давньоруська
нею давньоруська
него (зн. в.) македонська
ним (дав. в. мн.) македонська
njogo нижньолужицька
nim польська
niego польська
nimь праслов’янська
njego праслов’янська
njemu праслов’янська
njejě праслов’янська
njeji праслов’янська
*sъn jimь праслов’янська
*kъn jemu праслов’янська
*kъn праслов’янська
*sъn (*sъn jimь › sъ njimь, *kъn jemu › kъ njemu і т. д.) праслов’янська
njejǫ праслов’янська
jimь праслов’янська
jego праслов’янська
njejǫ праслов’янська
jimь праслов’янська
jego праслов’янська
*vъn праслов’янська
kъ njemu праслов’янська
njejǫ праслов’янська
jimь праслов’янська
jego праслов’янська
*vъn праслов’янська
ним російська
него́ російська
нему́ російська
нём російська
ни́ми російська
них російська
неё російська
ней російська
њȗм сербохорватська
њèга сербохорватська
ním словацька
neho словацька
njím словенська
njȇga словенська
нєго старослов’янська
нь старослов’янська
ním чеська
něho чеська

німина «вороняче око звичайне, Paris quadrifolia L. ВеНЗн; жостір ламкий, Rhamnus frangula L. ВеЛ» (бот.)

похідне утворення від німи́й;
назва зумовлена отруйними властивостями воронячого ока;
на жостір ламкий назва перенесена з воронячого ока за спільною ознакою обох рослин – чорними ягодами;
Фонетичні та словотвірні варіанти

німіна «жостір ламкий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
німи́й українська

німи́ця «дурман звичайний, Datura stramonium L.; беладона лікарська, Atropa belladonna L. Mak; блекота, Hyoscyamus L. Mak; скополія карніолійська, Scopolia carniolica Jacq. Mak» (бот.)

пор. назву блекота́ (бот.), пов’язану з блекота́ти «белькотіти, невиразно говорити»;
назва зумовлена отруйними властивостями рослин (деякі з них, зокрема, викликають розлад мови);
похідне утворення від німи́й;
ч. [nemnica] «беладона», [nimnica] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

німиця «льонок звичайний, Linaria vulgaris Mill.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
блекота́ (бот.) українська
блекота́ти «белькотіти, невиразно говорити» українська
німи́й українська
nemnica «беладона» чеська
nimnica «тс.» чеська

ні́мра «який говорить невиразно, незрозуміло; який не дивиться у вічі, з опущеними очима»

очевидно, утворене за зразком іменників типу [ми́мра] «той, що говорить невиразно, незрозуміло» від німи́й з уже втраченим значенням «який говорить невиразно, незрозуміло»;
може бути й результатом контамінації слів [ми́мра] «той, що говорить невиразно, незрозуміло» і німи́й;
у формальному відношенні близьке до п. [niemra] «німка; бридка, незграбна, нерозторопна жінка», niemrawa «розтелепа, мамула», niemrawy «незграбний, повільний, нерозторопний», ч. nimra «повільна людина, копун», nimravý «повільний, марудний», nimrat se «повільно робити, копатися, возитися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ні́мравий «тс.»
ні́мрати «говорити невиразно, незрозуміло, мимрити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
niemra «німка; бридка, незграбна, нерозторопна жінка» польська
niemrawa «розтелепа, мамула» польська
niemrawy «незграбний, повільний, нерозторопний» польська
ми́мра «той, що говорить невиразно, незрозуміло» українська
німи́й «який говорить невиразно, незрозуміло» українська
ми́мра «той, що говорить невиразно, незрозуміло» українська
німи́й українська
nimra «повільна людина, копун» чеська
nimravý «повільний, марудний» чеська
nimrat se «повільно робити, копатися, возитися» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України