НУЖНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

ну́жа «воші; мухи, [злидні Л]»

псл. *nudja «спонука, потреба, бідність» (назалізація в деяких слов’янських мовах вторинна, зумовлена впливом початкового n-), пов’язане з nuda «набридливе умовляння, спонука (словами)»;
р. ну́жа «нужда, нестаток, злидні; потреба», бр. [ну́жа] «тс.», др. нужа «потреба; примус, насильство; утиск; біда», п. nędza «нужда, злидні», ч. nouze, слц. núdza, вл. нл. nuza «тс.», болг. м. ну́жда «потреба; нужда, злидні», схв. нy̏жда, слн. núja «тс.», стсл. ноужда «потреба; нужда, бідність; насильство, примус», нѫжда «потреба; нужда, бідність»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зну́жа «скрутний стан, нужда»
ну́жний «виснажений, стомлений; дуже бідний Г; необхідний, потрібний Ж; страшний, важкий, небезпечний Пі»
ну́жник «відхоже місце, помийна яма»
понужа́тель «деспот»
понужа́ти «підганяти, допікати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ну́жа «тс.» білоруська
ну́жда «потреба; нужда, злидні» болгарська
nuza «тс.» верхньолужицька
нужа «потреба; примус, насильство; утиск; біда» давньоруська
ну́жда «потреба; нужда, злидні» македонська
nuza «тс.» нижньолужицька
nędza «нужда, злидні» польська
*nudja «спонука, потреба, бідність» (назалізація в деяких слов’янських мовах вторинна, зумовлена впливом початкового n-) праслов’янська
nuda «набридливе умовляння, спонука (словами)» праслов’янська
ну́жа «нужда, нестаток, злидні; потреба» російська
нy̏жда сербохорватська
núdza словацька
núja «тс.» словенська
ноужда «потреба; нужда, бідність; насильство, примус» старослов’янська
нѫжда «потреба; нужда, бідність» старослов’янська
nouze чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України