НУЖКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ну́жкати «підганяти, квапити»
похідне утворення від вигуку ну ж, ну́ же (п. nuż «ану, ану лиш», nuże «ну-бо, нумо, нумо ж», ч. nuž «ану, ану лиш», nuže «тс.», слц. nuž «ну»);
пор. ну́кати «підганяти» від вигуку ну;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ну́жкатися
«користуватися послугами (когось)»
(ким)] Ж
пону́жкуватися
«тс.»
(кимось)] Нед
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nuż (п. nuż «ану, ану лиш», nuże «ну-бо, нумо, нумо ж», ч. nuž «ану, ану лиш», nuže «тс.», слц. nuž «ну») | польська |
| nuże | польська |
| nuž | словацька |
| ну ж | українська |
| ну́же (п. nuż «ану, ану лиш», nuże «ну-бо, нумо, нумо ж», ч. nuž «ану, ану лиш», nuže «тс.», слц. nuž «ну») | українська |
| ну́кати «підганяти» | українська |
| ну | українська |
| nuž | чеська |
| nuže | чеська |
ню́ґати «мучити причіпками, заїдати, шпигати словами з помсти»
неясне;
можливо, пов’язане з [ну́жкати] «підганяти», ну́кати «тс.», похідним від ну;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ню́гати
«тс. Ж; шпигати чим-небудь гострим (Закарп., М. М. Пещак усно)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ну́жкати «підганяти» | українська |
| ну́кати «тс.» | українська |
| ну | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України