НИКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

похідне утворення від псл. nikati, яке, очевидно, вже тоді, як і пізніше др. никати, никнути, мало два протилежних значення «схилятися» і «підійматися, з’являтися»;

р. [виника́ть], бр. выніка́цъ, др. выникнути «висунутися», п. wynikać, ч. vznikati, слц. vznikať, болг. възни́квам, м. возникнува, слн. vznikati, стсл. възникнѫти;

псл. niknǫti «схилятися, нахилятися, зникати», очевидно, генетично тотожне з niknǫti «з’являтися, проростати»;

споріднене з лит. nỹkti «зникати; хиріти», лтс. nīkt «хиріти», хет. ninink- «підіймати, брати; збирати»;

р. ни́кнуть «схилятися, нахилятися; слабнути», бр. ні́кнуць «схилятися, нахилятися», [ні́каць] «шукаючи заглядати всюди; нахиляти голову; ховатися», др. никнути «схилятися, припадати», п. niknąć «зникати», схв. нȕкнути «поникнути; упасти на коліна», слн. [níkniti] «зникнути», стсл. поникнѫти «нахилитися»;

очевидно, пов’язане з ни́ка́ти «ходити без діла, тинятися» (див.);

бр. [ні́каны] «ледарювання, бездіяльність»;

можливо, пов’язане з ника́ти «тинятися»;

неясне;

очевидно, префіксальне утворення від дієслова *бурикати, що могло виникнути внаслідок контамінації слів бу́рити¹ та ни́ка́ти (див.);

не зовсім ясне;

можливо, афективне утворення, пов’язане з ни́ка́ти, ни́кнути «клонитися», пор. ни́клий «з опущеною головою; сумний; [слабкий]»;

похідне утворення від ни́ка́ти, ни́кнути «нахилятися, нагинатися» (з розвитком значення від конкретного до більш абстрактного);

ч. unikati;