НИЗАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. nizati «проколювати», пов’язане чергуванням голосних з nьziti (пор. р. вонзи́ть «устромити», пронзи́ть «простромити, проколоти»), nožь (‹ *nozi̯os) «ніж»;

споріднене з ав. naēza «вістря», сірл. ness «рана»;

іє. *nеg̑h- «просвердлювати, колоти»;

р. низа́ть, бр. ніза́ць, др. низати, п. nizać, нл. nizaś, болг. ни́жа, м. ниже, схв. ни́зати, слн. nízati, стсл. низати;

в основі семантичного розвитку лежить переносне вживання дієслова низа́ти «колоти наскрізь» (›«дошкуляти, непокоїти»);

псл. ko-noziti, похідне від *ko-noza, пов’язаного з дієсловом (pro-)nьziti, nizati, укр. низа́ти (пор. (за-)но́за, похідне того самого кореня й ступеня вокалізму) і утвореного від нього за допомогою словотворчого компонента ko- (пор. [ко-вертати] «повертати»);

п. [konozić] «намовляти, посилено наполягати», [konozić się] «виявляти нетерпіння, поспішати»;

псл. neže «ніж» (укр. не́же › неж › ніж), утворене з ne «як, ніж» (очевидно, тотожного із заперечною часткою ne), спорідненого з дінд. na «як, наче», лит. nè «ніж», negù, negì, neĩ, лтс. ne «тс.», та підсилювальної частки že «же»;

р. [неже] «ніж, як, замість того щоб», бр. ніж «ніж», др. неже, п. niż, ст. niże, ч. слц. než, нл. njež, niž, схв. нȅго «тс.», слн. négo «ніж; але», стсл. нєжє «ніж»;

запозичення зі старослов’янської мови;

стсл. нижє «тс.» складається з ни «ні», якому відповідає укр. [ни] «ні», і підсилювальної частки же́ «же»;

р. ни́же́ «тс.»;