НИЗАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
низа́ти
псл. nizati «проколювати», пов’язане чергуванням голосних з nьziti (пор. р. вонзи́ть «устромити», пронзи́ть «простромити, проколоти»), nožь (‹ *nozi̯os) «ніж»;
споріднене з ав. naēza «вістря», сірл. ness «рана»;
іє. *nеg̑h- «просвердлювати, колоти»;
р. низа́ть, бр. ніза́ць, др. низати, п. nizać, нл. nizaś, болг. ни́жа, м. ниже, схв. ни́зати, слн. nízati, стсл. низати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
знежи́ти
«тс.»
знеза́ти
«нанизати, знизати»
низа́льний
ни́занка
«низка»
ни́зка
низяти
«засиляти; нанизувати»
перени́зка
прониза́ти
прони́зливий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
naēza «вістря» | авестійська |
ніза́ць | білоруська |
ни́жа | болгарська |
низати | давньоруська |
*nеg̑h- «просвердлювати, колоти» | індоєвропейська |
ниже | македонська |
nizaś | нижньолужицька |
nizać | польська |
nizati «проколювати» | праслов’янська |
*nozi̯os «ніж» | праслов’янська |
nožь | праслов’янська |
nьziti | праслов’янська |
вонзи́ть | російська |
пронзи́ть | російська |
низа́ть | російська |
ни́зати | сербохорватська |
ness «рана» | середньоірландська |
nízati | словенська |
низати | старослов’янська |
коно́зити «корчити, морщити (в роботі); (безос.) морозити? судомити?»
в основі семантичного розвитку лежить переносне вживання дієслова низа́ти «колоти наскрізь» (›«дошкуляти, непокоїти»);
псл. ko-noziti, похідне від *ko-noza, пов’язаного з дієсловом (pro-)nьziti, nizati, укр. низа́ти (пор. (за-)но́за, похідне того самого кореня й ступеня вокалізму) і утвореного від нього за допомогою словотворчого компонента ko- (пор. [ко-вертати] «повертати»);
п. [konozić] «намовляти, посилено наполягати», [konozić się] «виявляти нетерпіння, поспішати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за
«вередунка, задирака»
коно́зливий
«вередливий, задерикуватий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
konozić «намовляти, посилено наполягати» | польська |
ko-noziti | праслов’янська |
низа́ти (пор. (за-)но́за | українська |
konozić się «виявляти нетерпіння, поспішати» | українська |
низа́ти «колоти наскрізь» (›«дошкуляти, непокоїти») | ? |
*ko-noza | ? |
nizati | ? |
ko- (пор. [ко-вертати] «повертати») | ? |
ніж (спол.)
псл. neže «ніж» (укр. не́же › неж › ніж), утворене з ne «як, ніж» (очевидно, тотожного із заперечною часткою ne), спорідненого з дінд. na «як, наче», лит. nè «ніж», negù, negì, neĩ, лтс. ne «тс.», та підсилювальної частки že «же»;
р. [неже] «ніж, як, замість того щоб», бр. ніж «ніж», др. неже, п. niż, ст. niże, ч. слц. než, нл. njež, niž, схв. нȅго «тс.», слн. négo «ніж; але», стсл. нєжє «ніж»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
неж
неже
ниже́
«поки»
ніж
«тс.»
ніжже
ні́жи
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ніж «ніж» | білоруська |
na «як, наче» | давньоіндійська |
неже | давньоруська |
ne «тс.» | латиська |
nè «ніж» | литовська |
negù | литовська |
negì | литовська |
neĩ | литовська |
njež | нижньолужицька |
niž | нижньолужицька |
niż | польська |
niże | польська |
neže «ніж» (укр. не́же › неж › ніж) | праслов’янська |
ne «як, ніж» (очевидно, тотожного із заперечною часткою ne) | праслов’янська |
že «же» | праслов’янська |
неже «ніж, як, замість того щоб» | російська |
нȅго «тс.» | сербохорватська |
než | словацька |
négo «ніж; але» | словенська |
нєжє «ніж» | старослов’янська |
než | чеська |
ні́же́ «ні, ані» (спол., частка)
запозичення зі старослов’янської мови;
стсл. нижє «тс.» складається з ни «ні», якому відповідає укр. [ни] «ні», і підсилювальної частки же́ «же»;
р. ни́же́ «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ни́же́ «тс.» | російська |
нижє «тс.» | старослов’янська |
ни «ні» | старослов’янська |
жє «же» | старослов’янська |
ни «ні» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України