НЕРЕСТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

не́рест «викидання рибою ікри і запліднення її»

псл. *nerstú «ікріння, нерест», *norstú «ікра» (з пізнішим переплетенням значень), *nersti «метати ікру, класти яйця» (пор. п. [narościć] «паруватися», [narościć się] «почати нести яйця»);
споріднені з лит. ner̃šti «метати ікру» (про риб), nar̃šas «риб’яча ікра», nar̃štas «тс.», лтс. nērst «метати ікру» (про риб), nārsts «нерест»;
заміна початкового n на m (схв. мрȇст, слн. mrẹ̑st, п. mrzost) зумовлена незручністю вимови звуків nr, які опинилися поруч;
слн. drést виникло з ndrést (тут d вставлено також через незручність вимови nr, пор. р. [ндрав] з нрав «норов»);
р. не́рест «нерест», [нёрс] «час метання ікри у риб», [но́рость] «жаб’яча ікра; час метання ікри у риб», [но́рос] «жаб’яча ікра; риб’яча ікра», бр. не́раст «нерест», др. нерестъ «час метання ікри у риб», п. [nerest] «статевий інстинкт і час його прояву у риб, нерест, місце нересту; ікра» (з укр.), [nierost, mrzost] «тс.», ч. ст. neřest «нерест», слц. nerest’ «тс.», вл. njerk «риб’яча ікра», нл. nerk «ікра», njerk, njerch «тс.», схв. мрȇст «ікра (дрібної риби); нерест», слн. drést «час метання ікри», mrẹ̑st «нерест; жаб’яча ікра»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нерес «жаб’яча ікра»
нерести́лище
нере́ститися
не́ресть «тс. Ж; парування у риб, змій»
не́рязд «ікра, жаби?»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
не́раст «нерест» білоруська
njerk «риб’яча ікра» верхньолужицька
нерестъ «час метання ікри у риб» давньоруська
nērst «метати ікру» (про риб) латиська
ner̃šti «метати ікру» (про риб) литовська
nar̃šas «риб’яча ікра» литовська
nar̃štas «тс.» литовська
nārsts «нерест» литовська
nerk «ікра»«тс.» нижньолужицька
njerk «ікра»«тс.» нижньолужицька
njerch «ікра»«тс.» нижньолужицька
narościć польська
narościć się польська
mrzost польська
nerest «статевий інстинкт і час його прояву у риб, нерест, місце нересту; ікра»укр.) польська
nierost «тс.» польська
mrzost «тс.» польська
*nerstъ «ікріння, нерест» праслов’янська
*norstъ «ікра» (з пізнішим переплетенням значень) праслов’янська
*nersti «метати ікру, класти яйця» (пор. п. [narościć] «паруватися», [narościć się] «почати нести яйця») праслов’янська
ндрав російська
нрав російська
не́рест «нерест» російська
нёрс «час метання ікри у риб» російська
но́рость «жаб’яча ікра; час метання ікри у риб» російська
мрȇст сербохорватська
мрȇст «ікра (дрібної риби); нерест» сербохорватська
nerest' «тс.» словацька
mrẹ̑st словенська
drést (тут d вставлено також через незручність вимови nr, пор. р. [ндрав] з нрав «норов») словенська
ndrést словенська
drést «час метання ікри»«нерест; жаб’яча ікра» словенська
mrẹ̑st «час метання ікри»«нерест; жаб’яча ікра» словенська
но́рос «жаб’яча ікра; риб’яча ікра» українська
neřest «нерест» чеська

не́рест «стокротки багаторічні, Bellis perennis L.» (бот.)(лучна трава)

результат видозміни назви [ме́рест] «низькі болотяні трави» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

нересть «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ме́рест «низькі болотяні трави» українська

не́ресть «сімейні чвари, незгоди»

очевидно, псл. *ne-ręstü ‹ *ne-ręd-tü, похідне від rędú «ряд, порядок» (пор. [не́ряд] «непорядок»);
ч. neřest «порок, розпуста», слц. nerest’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

не́ристь «ворожнеча»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*ne-ręstь праслов’янська
rędъ «ряд, порядок» (пор. [не́ряд] «непорядок») праслов’янська
*ne-ręd-tü праслов’янська
nerest' «тс.» словацька
neřest «порок, розпуста» чеська

рдест «рдесник, Potamogeton L. Mak» (бот.)

дальші зв’язки остаточно не з’ясовані;
припущення про зв’язок з лат. rosa «троянда», гр. ῥόδον «тс.» (Ильинский ИОРЯС 22/1, 200; Mikkola BB 22, 244), а також спроба пов’язати з не́рест (Machek ESJČ 510; Jm. rostl. 86; Holub–Kop. 310) недостатньо обґрунтовані;
виведення від *drěstъ (Machek ESJČ 510; Jm. rostl. 86; Меркулова Очерки 41–42; Skok III 117), як і пов’язання з *rъděti «червоніти» (Фасмер III 452; Brückner 455; Mikl. EW 284), потребує додаткових пояснень;
очевидно, псл. *rъdьstъ;
р. рдест, бр. рдзест, п. rdest, [derdes, drdest], ч. rdesno, (h)rdesen, слц. rdest, вл. [drěst, drost], нл. drest, схв. р̀дес, [рдесен, хрдесељ], слн. [rdésǝlj, rdésǝn];
Фонетичні та словотвірні варіанти

рде́сник «тс.»
рде́сникові
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рдзест білоруська
drěst верхньолужицька
drost верхньолужицька
ῥόδον «тс.» грецька
rosa «троянда» латинська
drest нижньолужицька
rdest польська
derdes польська
drdest польська
*drěstъ праслов’янська
*rъděti «червоніти» праслов’янська
*rъdьstъ праслов’янська
рдест російська
р̀дес сербохорватська
рдесен сербохорватська
хрдесељ сербохорватська
rdest словацька
rdésǝlj словенська
rdésǝn словенська
не́рест українська
rdesno (h)rdesen чеська
(h)rdesen чеська

ме́рест «гольян, Phoxinus rivularis» (іхт.)

результат контамінації назв [мере́на, мере́нька] «тс.» і не́рест ([ме́рест]);
Фонетичні та словотвірні варіанти

маресни́ця
мересни́к
мересни́ця
не́рез
не́рес «вид дрібної риби»
нересни́ца
не́рест
не́ресть
нері́сниця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мере́на «тс.» українська
мере́нька «тс.» українська
не́рест ([ме́рест]) українська
ме́рест українська

мерест «жаб’яча ікра»

псл. *merstъ «ікра», результат контамь нації назв *merna «тс.» і *nerstь «нерест»;
думка про чисто звуковий характер зміни початкового "nr- у "mr- (Zubatý St. a čl. I 2, 106) помилкова;
слн. mrệst «жаб’яча ікра; нерест»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

мараст «тс.»
не́ресть «ікра; жаби» (зб.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*merstъ «ікра» праслов’янська
*merna «тс.» праслов’янська
*nerstъ «нерест» праслов’янська
mrẹ̃st «жаб’яча ікра; нерест» словенська
*nr- ?
*mr- ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України