НЕОЛІТ — ЕТИМОЛОГІЯ
неолі́т «новий кам’яний вік, заключний період кам’яної доби»
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Neolíthikum «неоліт», фр. néolithique «неолітичний», англ. neolithic «тс.» утворені від основ гр. νέος «новий» іλίϑος «камінь», походження якого неясне;
р. болг. м. неоли́т, бр. неалі́т, п. ч. слц. neolit, вл. neolitikum, схв. нȅолит, неòлит, неолùтик, слн. neolítik;
Фонетичні та словотвірні варіанти
неоліти́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| neolithic «тс.» | англійська |
| неалі́т | білоруська |
| неоли́т | болгарська |
| neolitikum | верхньолужицька |
| νέος «новий» | грецька |
| λίϑος «камінь» | грецька |
| неоли́т | македонська |
| Neolíthikum «неоліт» | німецька |
| neolit | польська |
| неоли́т | російська |
| нȅолит | сербохорватська |
| неòлит | сербохорватська |
| неолùтик | сербохорватська |
| neolit | словацька |
| neolítik | словенська |
| néolithique «неолітичний» | французька |
| neolit | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України