НЕДОТЕПА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з польської мови;

п. wątpić «сумніватися» походить з давнішого vǫtьpiti, де vǫ- було префіксом, що відповідає укр. у- в уто́ри (пор. п. wątor «тс.»), a -tьp- коренем, що відповідає укр. -теп- у до́теп, недоте́па;

бр. [во́мпіць];

очевидно, походить від псл. dotьрьnъ «дотичний, вникливий», пов’язаного з těpati (‹*toip-) «трясти; бити», збереженим в укр. ті́па́ти, і з tipati «ударяти, дотикати», до якого зводиться ч. vtip «жарт, спритність», důvtip, слц. vtip, dôvtip «тс.»;

відношення сюди ч. stíbat «встромляти» (Machek ESJČ 577, 703) неясне;

р. недотёпа (з укр. ?);

результат видозміни деетимологізованої форми недоте́па, зближеної з основою -чепити (пор. приче́па та ін.);

очевидно, результат контамінації форм розтеле́па і недоте́па «тс.»;

похідне утворення від ті́па́ти «трясти, бити, ударяти»;

первісно могло означати «такий (така), що не вміє як слід ударити (в роботі, на полюванні, в бою)»;

інший давній варіант цього кореня зберігся у формах недоте́па, до́теп (див.);

р. [нетю́па] «неохайна людина»;