НАМЕНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
намену́ти «натякнути, нагадати, згадати»
північноукраїнська звукова форма замість *намінути з голосним е замість і на місці h у ненаголошеній позиції;
Фонетичні та словотвірні варіанти
намену́тися
«почати говорити, відкрити рот, заїкнутися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *намінути | ? |
наме́дли́ти «натякнути»
очевидно, результат контамінації форм [намену́ти] і [набили́ти2] «тс.» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| намену́ти «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України