НАДОКОЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
надо́коло «навколо»
результат злиття прийменника на1 з прислівником дооко́ла, довко́ла;
Фонетичні та словотвірні варіанти
надоко́ла
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| на | українська |
| дооко́ла | українська |
| довко́ла | українська |
о́ко́ло «зовнішня поверхня будівлі; зовнішність; навколишня місцевість»
псл. o kolo «навколо», букв. «кругом кола, вздовж кола»;
р. о́коло «біля», бр. вако́л «навколо, коло», во́кал, наўко́л «тс.», др. около «навколо», околъ «коло», п. około «біля», ч. слц. okolo, вл. нл. wokoło, нл. hokoło «тс.», болг. о́кол «навкруги», о́коло «навкруги, біля», м. околу «навкруги; приблизно», схв. о̏коло «навкруги», слн. okóli «тс.», стсл. около;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зо́кола
«збоку»
надоко́ла
надо́коло
наокі́л
наоко́ло
наоко́льний
о́кі́л
«околиця; оточення, товариство; округ; [постава, зовнішність; огорожа СУМ; обора Ж; передмістя Ж]»
окі́льний
окі́льність
«обставина»
окільня́
«коло, півколо; околиця»
о́кол
«зовнішній вигляд»
околе́ція
«сусідні частини села, околиця»
околи́стий
«просторий»
око́лиця
«віддалена від центру частина населеного пункту; округа; окраїна; частина головного убору у вигляді обідка; [горизонт Ж; оточення, обрамлення ЛексПол]»
око́личка
«частина головного убору»
околи́чний
«навколишній, зовнішній»
околи́чник
«у циркулі і под. той кінець, яким проводиться коло»
околи́чній
«навколишній, суміжний, сусідній; зовнішній»
околи́шній
«тс.»
околі́ч
«об’їзд»
око́лія
«околиця, округа»
око́лка
«велика скибка на всю ширину хлібини»
око́ло
«навколо»
о́коло
«всюди»
о́колом
«навкруги»
око́лушка
«тс.»
око́льниця
«затула»
окольо́н
«край, обшивка, облямівка, околиця»
око́ля
«тс.»
оку́лка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вако́л «навколо, коло» | білоруська |
| о́кол «навкруги» | болгарська |
| wokoło | верхньолужицька |
| около «навколо» | давньоруська |
| околу «навкруги; приблизно» | македонська |
| wokoło | нижньолужицька |
| hokoło «тс.» | нижньолужицька |
| około «біля» | польська |
| o kolo «навколо» | праслов’янська |
| о́коло «біля» | російська |
| коло «навкруги» | сербохорватська |
| okolo | словацька |
| okóli «тс.» | словенська |
| около | старослов’янська |
| во́кал | українська |
| наўко́л «тс.» | українська |
| околъ «коло» | українська |
| о́коло «навкруги, біля» | українська |
| okolo | чеська |
ко́ло «поблизу, біля; навколо, близько (про приблизну кількість, неточний час)»
псл. kolo «біля, поруч, близько», прийменник, утворений на основі форми зн. в. одн. іменника kolo «коло» (пор. лат. circum «навколо» і зн. в. одн. від circus «коло»);
пізніше на українському ґрунті з цим прийменником злився прислівник-прийменник ст. око́ло «навколо, біля», в якому зазнало редукції початкове о (результатом його неповної редукції є ў, в, що зберігається в формах [вко́ло] «навколо», довко́ла, навко́ло>. – Мельничук CM III 140, 146–147; ІУМ Морфологія 437– 438; Фасмер III 129; Sławski II 369; Machek ESJČS 215; ESSJ Sl. gr. 88– 91. – Див. ще ко́ло1, о́ко́ло;
р. [ко́ло́] «коло, поблизу, біля, навколо, близько (про кількість, час)», бр. [кала́] «коло, біля, поруч, при», [ко́ло] «тс.», п. koło «тс.; навкруги, навколо; близько (про кількість, час)», [kole] «коло, біля», ч. сx.-мор. [kol’е] «біля; поруч; близько», слц. поет. kolo «біля, навколо, довкола; кругом, навкруги», болг. заст. [кол] «біля, поруч», схв. рідк. kolo «біля, навколо»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вко́ло
«навколо»
довкі́л
«тс.; кругом»
(рідк.)
довко́ла
«тс.»
довко́лишній
до́кола
навдо́кола
навдо́коло
навкі́л
«кругом, навкруги»
навко́лишній
навко́ло
«тс.»
надоко́ла
надуко́ла
уко́ло
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кала́ «коло, біля, поруч, при» | білоруська |
| кол «біля, поруч» | болгарська |
| koło «тс.; навкруги, навколо; близько (про кількість, час)» | польська |
| kolo «біля, поруч, близько» | праслов’янська |
| ко́ло́ «коло, поблизу, біля, навколо, близько (про кількість, час)» | російська |
| kolo «біля, навколо» | сербохорватська |
| kolo «біля, навколо, довкола; кругом, навкруги» | словацька |
| ко́ло «тс.» | українська |
| kole «коло, біля» | українська |
| kol'е «біля; поруч; близько» | чеська |
| kolo «коло» (пор. лат. circum «навколо» і зн. в. одн. від circus «коло») | ? |
| kolo «коло» (пор. лат. circum «навколо» і зн. в. одн. від circus «коло») | ? |
| kolo «коло» (пор. лат. circum «навколо» і зн. в. одн. від circus «коло») | ? |
| око́ло «навколо, біля» | ? |
| kol'е «біля; поруч; близько» | ? |
| kolo «біля, навколо, довкола; кругом, навкруги» | ? |
| кол «біля, поруч» | ? |
| kolo «біля, навколо» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України