МОРФЕМА — ЕТИМОЛОГІЯ
морфе́ма «найменша значуща частина слова (корінь, афікс, флексія)» (лінгв.)
запозичення з французької мови;
фр. morphème утворено за зразком phonème на основі гр. μορφή «форма», можливо, спорідненого з лит. márgas «строкатий, різнокольоровий, гарний»;
р. болг. морфема, бр. марфе́ма, п. morfem(a), ч. слн. morfém, слц. morféma, вл. morfem, схв. мòрфēм, морфе́ма;
Фонетичні та словотвірні варіанти
морфема́тика
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| марфе́ма | білоруська |
| морфема | болгарська |
| morfem | верхньолужицька |
| μορφή «форма» | грецька |
| márgas «строкатий, різнокольоровий, гарний» | литовська |
| morfem(a) | польська |
| морфема | російська |
| мòрфēм | сербохорватська |
| morféma | словацька |
| morfém | словенська |
| морфе́ма | українська |
| morphème | французька |
| morfém | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України