МИТТЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мить «момент, секунда»
неясне;
можливо, пов’язане з мет (меть) «мить» (пор.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
миттє́вий
ми́ттю
«дуже швидко»
митьови́й
мі́ттю
«тс.»
міть
«тс.»
уми́ть
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мет «мить» (меть)(пор.) | ? |
мить «прочищений ліс»
очевидно, запозичення з чеської мови;
ч. mýť «просіка», mýtina «тс.», mýtiti «вирубувати, викорчовувати», з одного боку, зіставляється з р. [мыт] «линяння», др. мыть «час линяння», схв. мита́рити се «линяти» (про птахів), слн. mísiri se «линяти», далі, як запозичення, з снн. mût «линяння», двн. mûӡӡô «линяти», нар.-лат. mūta «линяння у птахів», mūtāre «линяти», з другого боку, виводиться безпосередньо з германських мов (гот. maitan «вирубувати»);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
mûӡӡô «линяти» | давньоверхньонімецька |
мыть «час линяння» | давньоруська |
mūta «линяння у птахів» | народнолатинська |
мыт «линяння» | російська |
мита́рити «линяти» (про птахів) | сербохорватська |
се «линяти» (про птахів) | сербохорватська |
mût «линяння» | середньонижньонімецька |
mísiri se «линяти» | словенська |
mýť «просіка» | чеська |
mýtina «тс.» | ? |
mýtiti «вирубувати, викорчовувати» | ? |
mūtāre «линяти» | ? |
ми́ту́сь «(лежати) верхівками в різні боки (про рослини); (лежати) валетом, головами в різні боки (про людей); поперемінне Ж; не до речі; всупереч»
псл. mitǫsь «взаємно», очевидно, пов’язане з mьstь «помста», *mьzda «мзда»;
споріднене з дінд. mḗthati (mitháti) «чергується», гр. μοίτος «помста; подяка», лат. mūto «змінюю», гот. maiþms «подарунок», лтс. mitus, miêtus «заміна»;
іє. *meit(h)- «змінювати»;
р. [мите] «поперемінне», бр. мі́шусь «валетом; кінцями в різні боки», др. митɤсь (митɤсь) «один проти одного; навхрест», п. [mituś (mitus)] «навхрест; кінцями в різні боки», болг. ми́то «похило; навскіс», на́мито «упоперек, навскіс», схв. сумитицē «валетом», усỳмит «тс.», стсл. митѫсь «взаємно», митѣ «поперемінно»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ж
митусе́м
«у різні боки»
(про лежання рослин і людей)
ми́тьма́ Г
митьмо́в
на-ми́тусь
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мі́шусь «валетом; кінцями в різні боки» | білоруська |
ми́то «похило; навскіс» | болгарська |
maiþms «подарунок» | готська |
μοίτος «помста; подяка» | грецька |
mḗthati «чергується» (mitháti) | давньоіндійська |
митɤсь «один проти одного; навхрест» (митɤсь) | давньоруська |
mūto «змінюю» | латинська |
mitus | латиська |
mituś «навхрест; кінцями в різні боки» (mitus)] | польська |
mitǫsь «взаємно» | праслов’янська |
мите «поперемінне» | російська |
с «валетом» | сербохорватська |
митѫсь «взаємно» | старослов’янська |
на́мито «упоперек, навскіс» | українська |
усỳмит «тс.» | українська |
митѣ «поперемінно» | українська |
mьstь «помста» | ? |
*mьzda «мзда» | ? |
miêtus «заміна» | ? |
*meit(h)- «змінювати» | ? |
уми́тель «ущент; в друзки»
не зовсім ясне;
можливо, афективне утворення, пов’язане з мить «момент» (розбите, знищене уми́ть);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мить «момент» (розбите, знищене уми́ть) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України