МЕРЧА — ЕТИМОЛОГІЯ
ме́рча «мжичка»
псл. *mьrkja «мжичка», *mьrkěti «мжичити», *mьrg- «тс.»;
лит. merkti «мочити», mirkti «мокнути», лтс. mḕrkt «мочити»;
іє. *mrk- «основа з інфіксом -r-, похідна від *mok-/mak«мокнути»;
р. [мрёча] «болото», [меркоси́ть] «мрячити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мерча́чка
«тс.»
мерчи́ти
«мрячити, мжичити»
мерчі́ти
мирчє́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *mrk- «основа з інфіксом -r-, похідна від *mok-/mak«мокнути» | індоєвропейська |
| mḕrkt «мочити» | латиська |
| merkti «мочити» | литовська |
| *mьrkja «мжичка» | праслов’янська |
| мрёча «болото» | російська |
| меркоси́ть «мрячити» | українська |
| *mьrkěti «мжичити» | ? |
| *mьrg- «тс.» | ? |
| mirkti «мокнути» | ? |
мерча́ «морська свинка, кавія, Cavia Pall.» (зоол.)
результат видозміни деетимологізованих звукових форм [морща́, морща́к] «тс.», зближених з основами дієслів мори́ти, ме́рти;
зміна кореневого голосного могла бути підтримана також впливом з боку нім. Mérschwein «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мирща́к
мірча́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Mérschwein «тс.» | німецька |
| морща́ «тс.» | ? |
| морща́к «тс.» | ? |
| мори́ти | ? |
| ме́рти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України