МЕНТА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з литовської мови;

лит. meñtė «лопатка; кельма», mente, [menčià] «тс.», mentelė «точило, брусок для гостріння» пов’язані з mesti «замішувати, забовтувати», спорідненим з псл. męsti «мішати; місити», mǫtiti «мутити», укр. сум’я́ття, мути́ти;

р. [манта́чка, манто́чка] «мантачка», [манта́чить] «мантачити», [манти́ть] «тс.», бр. мянта́шка «мантачка», [мянту́шка, мянта́, ме́нта] «тс.», мянта́шыць «мантачити», мянці́ць «тс.», п. [mienta] «пристосування для гостріння коси»;

запозичення з угорської мови;

уг. mente «угорська куртка, венгерка» етимологічно неясне;

р. ме́нтик «гусарська куртка з шнурами», бр. (заст.) ме́нцік «тс.», п. mentlik «плащик», ч. [mentek] «суконна куртка», [mentík, mentěk, mentlík] «тс.», слц. mentieka «короткий кожух, який носили аристократи», болг. менте́ «короткий верхній одяг без рукавів», схв. мȇнта «верхній одяг», ментȅн, слн. ménten «тс.»;