МАРТЕН — ЕТИМОЛОГІЯ
марте́н «мартенівська піч; сталь, виплавлена в такій печі»
термін, утворений від прізвища французького металурга П. Мартена (Р. Martin, 1824 – 1915), що розробив технологію виплавлення сталі в полуменевій печі;
р. марте́н, бр. мартэ́н, п. marten, ч. слц. martin(ov)ka, martinská pec, болг. марте́нова пещ, схв. мàртēнка, Мартенова пећ, слн. martínovka;
Фонетичні та словотвірні варіанти
марте́нівець
марте́нівський
марте́нник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мартэ́н | білоруська |
| марте́нова | болгарська |
| Мартена | польська |
| marten | польська |
| марте́н | російська |
| мàртēнка | сербохорватська |
| martin(ov)ka | словацька |
| martinská pec | словацька |
| martínovka | словенська |
| Мартенова | українська |
| martin(ov)ka | чеська |
| martinská pec | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України