МАРЖИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

ВеУг, [марже́чий] «призначений для худоби» ВеУг, [маржни́й] «тс.» тж, ст. марха «худоба» (XV ст.), марга «тс.; майно» (XVI ст.);

запозичення з угорської мови;

уг. marha «тс.» загальноприйнятої етимології не має;

пов’язується з двн. markat «торгівля, базар, базарний крам», marchat, marchot «тс.» (нвн. Markt «ярмарок, базар»), яке зводиться до лат. mercātus «торг, базар, ярмарок», похідного від mercor «купую, торгую»;

вважається також запозиченням із слов’янських мов (схв. мрха «падло», ч. слц. mrcha «тс.; шкапа», п. [marcha] «тс.») або з німецької (двн. mar(a)h «кінь», mar(i)ha «кобила», від яких виводяться й відповідні слова слов’янських мов);

п. Imarżena] «рогата худоба», [marzena, marzyna] «тс.» (з укр.), схв. мȃрха «худоба»;

;

очевидно, пов’язане з якоюсь польською назвою цієї рослини, похідною від власного імені [Marza] «Марія» (пор. п. [marzymięta] «ельшольція, Elscholtzia Willd.» (‹Marzy mięta, Marji mięta, букв. «м’ята Марії»);