ЛУЦАК — ЕТИМОЛОГІЯ
луца́к «товстолиций»
не зовсім ясні утворення;
можливо, давніші *лицак, *лицан, похідні віл лице́;
могли бути також результатом жартівливого переосмислення назви [луца́к] «священик, який здобув освіту у Луцьку»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
луца́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *лицак | українська |
| *лицан | українська |
| лице́ | українська |
| луца́к «священик, який здобув освіту у Луцьку» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України