ЛЕПЕТУН — ЕТИМОЛОГІЯ

лепета́ти

псл. lepetáti, *lepetjǫ «лепетати», інтенсив до *lepati «тс.», пов’язаного з lopati «хлопати; лопати»;
споріднене з дінд. lápati «базікає, шепоче, говорить», гр. λαπίζω«хвастаюся, чванюся», кімр. llēf ( ‹*lepmo-) «голос», алб. lapërdhí «непристойна мова»;
іє. *lep-;
р. лепета́ть «лепетати», бр. лепята́ць, п. [lepietać] «тс.», ч. lepetati «шелестіти», болг. лепе́тя́ «лепечу», м. лепети се «лопоче», схв. лепèтати «лопотати, тріпотіти», слн. lepetáti «лопотіти, белькотати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ле́пет
лепета́йло «балакун, базіка»
ле́петень
лепети́ця «балакуха, базіка»
лепеті́ти «лепетати»
лепетли́вий «говіркий»
лепету́н «тс.»
лепету́ха «тс.; [буркотлива жінка; горілка]»
лепе́тя «балакун, балакуха, базіка»
ле́піт «лепет; плач»
лепоті́й «балакун, базіка»
лепотя́ч «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
lapërdhí «непристойна мова» албанська
лепята́ць білоруська
лепе́тя́ «лепечу» болгарська
λαπίζω «хвастаюся, чванюся» грецька
lápati «базікає, шепоче, говорить» давньоіндійська
*lep- індоєвропейська
llēf «голос» ( ‹*lepmo-) кімрська
*lepmo- кімрська
лепети се «лопоче» македонська
lepietać «тс.» польська
lepetáti праслов’янська
*lepetjǫ «лепетати» праслов’янська
*lepati «тс.» праслов’янська
lopati «хлопати; лопати» праслов’янська
лепета́ть «лепетати» російська
лепèтати «лопотати, тріпотіти» сербохорватська
lepetáti «лопотіти, белькотати» словенська
lepetati «шелестіти» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України