ЛАНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

лань «тварина родини оленів, Cervus dama L.» (зоол.)

псл. *ōlnī;
споріднене з прус. alne «лань», лит. álnė, élnė «тс.», лтс. alnis «лось», кімр. elain «лань», дірл. elit «сарна», вірм. ełn «лань», гр. ἔλαφος «олень», έλλός «оленя»;
іє. *elǝnī, звідки також укр. лось і о́лень;
р. бр. лань, др. лания, ланья, п. łania, ст. łani, ч. laň, laně, ст. lani, слц. laň, вл. łanjo «олень», болг. лан «лань», схв. лȁне «молода сарна, Rupicapra; козуля, Capreolus; оленя», слн. [lȃnjec] «лань», стсл. алънии, лани, ланига «тс.», лань «сарна»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ла́ня «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лань білоруська
лан «лань» болгарська
łanjo «олень» верхньолужицька
ełn «лань» вірменська
ἔλαφος «олень» грецька
έλλός «оленя» грецька
elit «сарна» давньоірландська
лания давньоруська
ланья давньоруська
*elǝnī індоєвропейська
elain «лань» кімрська
alnis «лось» латиська
álnė литовська
élnė «тс.» литовська
łania польська
łani (ст.) польська
*ōlnī праслов’янська
alne «лань» прусська
лань російська
лȁне «молода сарна, Rupicapra; козуля, Capreolus; оленя» сербохорватська
laň словацька
lȃnjec «лань» словенська
алънии старослов’янська
лани старослов’янська
ланига «тс.» старослов’янська
лось українська
о́лень українська
лань «сарна» українська
laň чеська
laně чеська
lani (ст.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України